Сибіга в Нью-Йорку закликав G7 тиснути на Росію: що це означає

За словами Сибіги, він узяв участь у зустрічі, щоб подякувати партнерам за підтримку України, а главі МЗС Франції Жану-Ноелю Барро — за головування Франції. «Я закликав союзників по G7 зберігати й посилювати тиск на Росію. Також я навів детальні аргументи на користь того, чому будь-яке послаблення санкцій є неприйнятним», — зазначив міністр.

Серед обговорених заходів — санкції проти російського ракетного потенціалу, заборона на в'їзд для росіян, які брали участь у бойових діях, і повне використання заморожених російських активів. Окремо Сибіга подякував тим партнерам, які напередодні зими оголосили про нові внески для зміцнення протиповітряної оборони та енергетичної стійкості України. «Час діяти рішучіше й змусити Путіна відступити», — додав він, підкресливши, що Україна прагне завершити війну і має реалістичні рішення.

Ці заяви прозвучали на тлі непростої ситуації в самому Євросоюзі. Країни ЄС продовжили дію персональних антиросійських санкцій лише на 7 днів — до опівночі вівторка, 22 вересня 2026 року. Таке рішення ухвалив Комітет постійних представників країн ЄС (Coreper) через гострі розбіжності щодо виключення зі списків російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Словаччина вже тривалий час наполягає на виключенні обох бізнесменів, а Франція, за даними чотирьох дипломатів ЄС, приєдналася до вимоги щодо Усманова, представивши це як можливий політичний компроміс у переговорах про продовження санкцій. Для продовження персональних санкцій потрібна одностайна згода всіх держав-членів.

Контекст пояснює, чому українська сторона наполягає саме на незмінності санкційного курсу. Кожне виключення зі списків послаблює не лише конкретний обмежувальний режим, а й сигнал про єдність союзників. Якщо персональні санкції продовжують короткими термінами, це створює невизначеність для всіх інших обмежень — від протиракетних заходів до роботи із замороженими активами, які можуть стати джерелом фінансування відбудови. Для України ж ідеться про цілком практичні речі: здатність захищати міста від обстрілів і проходити зиму зі світлом та теплом.

Отже, зустріч G7 у Нью-Йорку стала для Києва нагодою нагадати партнерам, що тиск на Росію — не формальність, а інструмент, який працює лише за умови послідовності. Наскільки союзники готові цю послідовність зберегти, покажуть найближчі рішення щодо санкцій та активів.