Зеленський і директор ЦРУ: що стоїть за зупинкою в Шенноні

Про зустріч стало відомо з посиланням на двох поінформованих співрозмовців. За словами одного з них, вона відбулася 21 вересня; інший описав її як неформальне спілкування, поки літаки обох учасників заправляли пальним, і дати не уточнив. Жодних подробиць розмови співбесідники не навели.

За часом ця зупинка збігається з поїздкою Зеленського до Нью-Йорка на тиждень високого рівня Генеральної асамблеї ООН, де він має провести перемовини з американським колегою Дональдом Трампом. Один із співрозмовників зазначив, що Реткліфф у той момент повертався із зустрічі з президентом Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі.

Контекст тут важливий не менше за сам факт. 25 серпня, майже за місяць до зупинки в Ірландії, директор ЦРУ відвідав Москву з неоголошеним візитом — першим за п'ять років. Поїздка припала на час, коли переговори про припинення російсько-української війни застопорилися, а ризик нової ескалації між Росією та Заходом зріс. Ні Реткліфф, ні ЦРУ публічно не розповідали, що саме обговорювалося в російській столиці. Один зі співрозмовників, який підтвердив факт зустрічі із Зеленським, сказав, що до Москви директор ЦРУ їздив заради обговорення України, але деталей не дав.

Раніше з посиланням на анонімних чинних і колишніх посадовців повідомлялося, що метою московського візиту було приватно передати песимістичну оцінку стану війни Росії проти України й закликати російську сторону укласти угоду, доки її військове та економічне становище не погіршилося. За цими даними, адресатом був керівник Федеральної служби безпеки Олександр Бортников, і жодних погроз щодо наслідків для Росії у разі продовження бойових дій не лунало. Сам факт зустрічі з директором ЦРУ прямо підтверджував очільник російської Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін. Водночас інші медіа писали, що Реткліфф їздив до Москви застерігати Росію від нападу на державу-члена НАТО, зокрема на країни Балтії. Президент США Дональд Трамп ці дані заперечував, заявляв, що росіяни не збираються нападати на Альянс, і називав візит «звичайною справою», мовляв, директор ЦРУ зустрічається з російським колегою раз на пів року або рік.

На початку вересня Москву та Київ відвідали американські переговорники Віткофф і Кушнер. Після цих поїздок лунали твердження, що Реткліфф готується взяти на себе більшу роль у переговорах США з Росією та Україною — про це американські посадовці нібито повідомляли європейським колегам, аби пожвавити дипломатичні зусилля, що зайшли в глухий кут. У Трампових колах цю публікацію заперечили.

Для України з цієї мозаїки випливає кілька практичних речей. По-перше, розмова на рівні керівника розвідки — це канал, який працює поза публічною дипломатією і часто саме там узгоджуються оцінки, які потім лягають в основу офіційних рішень. По-друге, сам маршрут Реткліффа — Москва, далі Єгипет, тепер Ірландія — показує, що питання України залишається у фокусі Вашингтона навіть на тлі інших регіональних сюжетів. По-третє, зупинка напередодні розмови Зеленського з Трампом дає підстави припускати, що українська сторона отримує актуальну картину американських оцінок безпосередньо перед ключовими перемовинами.

Підсумок простий: публічно про зміст цих контактів не говорять, і саме тому кожна підтверджена зустріч такого рівня стає маркером. Вона свідчить, що дипломатія довкола завершення війни не зупинилася, а перемістилася в менш помітний, але від того не менш важливий формат.