Таємна операція: як Трампа вивезли з Туреччини попри загрозу Ірану

Минулого місяця під час візиту до Туреччини президент США Дональд Трамп став об'єктом безпрецедентної операції з обману. Через достовірну інформацію про підготовку нападу з боку Ірану його вивезли з Анкари на меншому військовому літаку C-32A, тоді як основний президентський борт використали як приманку. На ньому летіли журналісти та частина співробітників Білого дому, які не знали про справжній маршрут президента.

Операція відбулася 8 липня, коли Трамп завершував участь у саміті НАТО. Спочатку він на очах у телекамер піднявся на старий Air Force One, але за кілька хвилин разом із помічниками пересів у вантажівку аеропортового кейтерингу. Гідравлічний контейнер підняли до рівня літака з протилежного боку від основного входу, і президента непомітно перевезли до C-32A. Цей літак, модифікований Boeing 757, вилетів із Туреччини з нейтральним позивним «Reach 18», щоб приховати місцеперебування глави держави від систем відстеження.

Приводом для таких заходів стало різке загострення відносин між Вашингтоном і Тегераном. Напередодні американські військові за наказом Трампа відновили удари по Ірану після провалу переговорів. Американська розвідка попередила про конкретну загрозу нападу на президента або його літак, і служби безпеки вирішили не ризикувати. Туреччина, яка межує з Іраном і є ключовим союзником США в НАТО, опинилася в епіцентрі цих подій.

Білий дім досі не підтвердив факт таємної операції. Директор із комунікацій Стівен Чунг лише зазначив, що новий президентський літак має найвищий рівень захисту, а адміністрація використовує всі доступні засоби для протидії загрозам. У Пентагоні відповідати на запитання відмовилися, переадресувавши їх до Білого дому. Сам Трамп після прибуття до Великої Британії не згадував про маневр, але пояснив журналістам наказ опустити шторки на ілюмінаторах небезпекою польоту через «мерзотників», з якими США мають справу.

Цей випадок є рідкісним прикладом використання президентського літака як приманки в сучасній історії США. Подібне траплялося раніше, зокрема під час візиту Білла Клінтона до Пакистану, але нинішня операція вирізняється масштабом приховування. Вона демонструє, наскільки серйозно американські служби безпеки оцінюють іранську загрозу, і водночас порушує питання про межі прозорості в умовах конфлікту, що триває.