Трамп майже 900 разів згадав Байдена: що стоїть за цією тактикою

Підрахунок Reuters охоплює період із 1 січня: за цей час ім'я Байдена прозвучало під час майже 200 заходів та інтерв'ю, а також приблизно у 190 дописах президента США в Truth Social. Тематично найчастіше йшлося про економіку — щонайменше 210 згадок, імміграцію — 168, зовнішню політику та національну безпеку — 138. Решту становили інші внутрішні проблеми країни.

За оцінкою журналістів, така насиченість посилань на попередника виконує конкретну функцію: вона переносить увагу аудиторії з питань, які постають перед чинною адміністрацією, на прорахунки команди, що працювала до неї. Республіканський стратег Раян Вільямс пояснює це просто: Трампу завжди потрібен адресат для критики, і зручніше, коли це конкретна людина, а не абстрактна партія.

Кількісний пік припав на липневий саміт НАТО в Туреччині — 16 згадок за один день. Тоді президент США пов'язав із діями попередника дефіцит військових боєприпасів і високу вартість житла. Поряд із політичними аргументами звучали й особисті: критика розумових здібностей Байдена та використання ним автопена для підпису частини документів — практики, до якої вдавалися й інші американські президенти.

Для України та її партнерів така риторика має практичне значення. Частина згадок стосується зовнішньої політики й безпеки, а отже, пояснення рішень Вашингтона дедалі частіше будується не як самостійний курс, а як виправлення спадку. Це ускладнює прогнозування: пріоритети адміністрації формулюються через заперечення попередніх підходів, і кожна нова ініціатива потребує додаткового обґрунтування — чому вона краща за те, що було раніше.

Підсумок: майже 900 згадок за рік — це не випадковість, а послідовна комунікаційна стратегія. Її наслідок у тому, що політичний порядок денний США значною мірою й далі визначається постаттю, яка вже не перебуває при владі.