Кремль каже, що «передумов для миру» немає: як це читати після заяв Зеленського і Трампа

Заява Дмитра Пєскова на брифінгу фактично зводиться до того, що Росія не бачить сенсу в переговорах просто зараз. Він сказав, що «поки що немає жодних передумов для переходу до мирного треку переговорів», додавши, що Москва зберігає «свою відкритість» до дипломатичного врегулювання, але не бачить такої ж готовності з боку України. Це стандартна формула, яку Кремль повторює вже не перший місяць: агресор перекладає відповідальність за відсутність миру на свою жертву.

Показово, як Пєсков описав ситуацію. За його словами, європейські держави шукають «все нові й нові кошти для закупівлі озброєння» для України, а «київський режим продовжує свою досить терористичну діяльність». Про постійні обстріли Росією критичної, цивільної та енергетичної інфраструктури по всій Україні він не згадав. Така вибіркова риторика — не випадковість, а спосіб підготувати ґрунт для відмови від будь-яких зобов'язань: якщо співрозмовник «терорист», то домовлятися нібито нема з ким.

Ще один важливий сигнал — відповідь на запитання, чи вважає Кремль заклики Дональда Трампа й Володимира Зеленського до енергетичного перемир'я «риторикою». Пєсков відповів коротко: «Безумовно». Тобто ідею припинення ударів по енергетиці, яка могла б стати першим практичним кроком до деескалації, у Москві публічно знецінюють. Для українців це означає просту річ: розраховувати на швидке припинення обстрілів енергосистеми напередодні зими поки що не варто.

Окремо Пєсков прокоментував можливість особистої зустрічі Путіна із Зеленським. За його словами, для цього українському лідеру доведеться приїхати до Москви, де йому нібито нададуть «усі необхідні гарантії безпеки». Він додав, що «він чудово знає, які рішення потрібно ухвалити», а проводити зустрічі на вищому рівні до виконання роботи на експертному рівні недоцільно, бо це буде «марна трата часу». Фактично це вимога капітуляції, замаскована під дипломатичну процедуру. Раніше, у вересні, Пєсков говорив, що Росія «у найближчій перспективі», ймовірно, у жовтні, розраховує на тристоронню зустріч з Україною за участю США — тепер риторика змінилася на жорсткішу.

Контекст цих заяв важливий. Напередодні Зеленський під час переговорів із Трампом у Нью-Йорку назвав ключовим питанням завершення війни й заявив про готовність до переговорів із Путіним. Трамп, виступаючи на Генеральній асамблеї ООН, сказав, що США сподіваються на досягнення миру між Україною та Росією і що «це станеться швидше, ніж очікується». Москва відреагувала на цей дипломатичний імпульс не зустрічними кроками, а відмовою визнавати сам предмет розмови.

Що це означає практично? По-перше, розмови про швидкий мир залишаються далекими від реальності, доки Кремль не бачить для себе ціни за продовження війни. По-друге, спроби вибудувати хоча б часткові домовленості — як-от енергетичне перемир'я — наштовхуються на публічне знецінення з боку Москви. По-третє, українській стороні та її партнерам варто виходити з того, що тиск, а не добрі наміри, залишається головним інструментом наближення переговорів.