Таємна дипломатія Трампа: що означає зустріч Бессента і Сілуанова

Міністр фінансів США Скотт Бессент і його російський колега Антон Сілуанов провели переговори на саміті G20 в Ешвіллі, штат Північна Кароліна. За даними американських ЗМІ, Бессент представив російській стороні 28-пунктний мирний план президента Дональда Трампа щодо врегулювання в Україні. У Білому домі зустріч назвали «продуктивною», хоча європейські чиновники висловили невдоволення самим фактом діалогу з Москвою.

Цей епізод демонструє різку зміну підходу порівняно з адміністрацією Джо Байдена, коли західні уряди публічно бойкотували участь Росії в міжнародних економічних форумах. Наприклад, у 2022 році тодішня міністерка фінансів США Джанет Єллен демонстративно покинула засідання G20 під час виступу російського представника. Тепер же Вашингтон свідомо використовує формат G20, членом якої Росія формально залишається, для прямого контакту з російською елітою.

Політолог Руслан Бортник вказує, що адміністрація Трампа намагається відновити переговорний трек, адже президенту США потрібен видимий зовнішньополітичний успіх напередодні виборів. Окрім того, сам факт переговорів є інструментом контролю ескалації: поки сторони розмовляють, вони можуть краще прогнозувати дії одна одної. Показово, що напередодні саміту Москву відвідав директор ЦРУ Джон Реткліфф, а 22 липня спецпредставники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрічалися з Володимиром Зеленським в Україні.

Експерт Олег Постернак наголошує, що Сілуанов представляє економічний блок російського уряду, тісно пов’язаний із бізнес-середовищем, яке зацікавлене у завершенні війни. Тому діалог із ним може посилити позиції тих кіл у РФ, що виступають за мир, навіть якщо це не змінить позицію Путіна. Утім, реальним маркером домовленостей стане поведінка Росії на полі бою: якщо сторони досягли попередніх домовленостей, інтенсивність обстрілів українських тилів має знизитися вже найближчими тижнями.

Підсумок: нинішні контакти — це радше спроба Вашингтона налагодити канали комунікації та створити позитивне тло для можливої зустрічі лідерів, аніж прорив у мирному процесі. Ключовим індикатором залишається ситуація на фронті та готовність Москви до реальних поступок, а не лише до участі в дипломатичних заходах.