Трамп проти нафтових гігантів: ExxonMobil і Chevron заробили $29 млрд за квартал

Американські нафтові гіганти ExxonMobil і Chevron опинилися в центрі політичного скандалу: за другий квартал вони сумарно заробили 29 мільярдів доларів, що становить близько 318 мільйонів доларів на день. Це більш ніж утричі перевищує їхній прибуток за аналогічний період минулого року. Головним драйвером зростання стали високі ціни на нафту, спричинені військовою кризою в Ормузькій протоці, а також суттєве збільшення маржі нафтопереробних заводів, які продають бензин, дизельне та авіаційне пальне.

Виступаючи перед журналістами в Білому домі, Трамп не приховував невдоволення: «Мені це не подобається. Мені, мабуть, не слід про це говорити, адже я — найбільший прихильник вільної підприємницької діяльності, найбільший з усіх. Здивовані, що я це кажу? Я скажу це голосно й чітко. Я цим незадоволений». Президент наголосив, що корпорації «заробляють занадто багато грошей», і закликав їх поділитися коштами з населенням.

Наразі американці платять понад 4 долари за галон бензину — приблизно на 30% більше, ніж на початку другої каденції Трампа. Зростання витрат на пальне вже позначається на рейтингах президента напередодні проміжних виборів у листопаді. Нафтові компанії, своєю чергою, відкидають звинувачення у спекуляціях, пояснюючи, що їхня частка ринку надто мала для одноосібного впливу на ціни.

Це не перший подібний конфлікт у новітній історії США. У червні 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну тодішній президент Джо Байден також критикував нафтовиків, заявивши, що ExxonMobil «заробила більше грошей, ніж Бог». Нинішня криза має глибші корені: у лютому 2026 року США спільно з Ізраїлем розпочали військову операцію проти Ірану, що спричинило блокування Ормузької протоки та стрімке зростання світових цін на нафту. У червні Трамп уже доручив Міністерству юстиції розслідувати причини високих цін на бензин і перевірити компанії на предмет можливого спекулятивного завищення цін.

Ситуація ставить президента перед дилемою: з одного боку, він позиціонує себе як захисник вільного ринку, з іншого — змушений реагувати на соціальне напруження через дороге пальне. Чи призведе цей тиск до реальних поступок з боку нафтових корпорацій, чи залишиться політичною риторикою напередодні виборів, залежатиме від подальшого розвитку кризи в регіоні та реакції ринку.