Туреччина пропонує Києву і Москві нову чорноморську домовленість: що це змінює

Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан в інтерв'ю NTV. За його словами, мета ініціативи — знайти компроміс, який знизив би ризики для морських перевезень і постачання зерна на світові ринки. Деталей самих пропозицій голова турецької дипломатії не розкрив, тож наразі невідомо, які саме механізми контролю чи гарантій пропонує Анкара.

Фідан нагадав про «зернову угоду» 2022 року, укладену за посередництва Туреччини та ООН: тоді сторони домовилися розблокувати чорноморські порти й забезпечити безпечний вивіз українського зерна. За його словами, навіть після припинення дії угоди певний час фактично працювала система, за якої сторони не перешкоджали морській діяльності одна одної. «Однак зараз вони активно втручаються одна у справу іншої. Вони, зокрема, атакують порти та всі види морської діяльності», — зазначив міністр.

Для України питання має подвійне значення. З одного боку, стабільний морський коридор — це валютні надходження аграріїв і робочі місця в портових містах та логістиці. З іншого — будь-яка домовленість із Москвою вимагає надійних механізмів перевірки, адже попередній досвід показав, як швидко такі домовленості можуть перетворитися на інструмент тиску. Саме тому Фідан визнає: узгодити позиції сторін складно, зокрема через пам'ять про реалізацію попередньої угоди.

Ширший контекст також впливає на перспективи. Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність особисто зустрітися з Володимиром Путіним у США, на що в Кремлі відповіли: якщо Зеленський «справді хоче зустрітися» з російським лідером, то нібито може приїхати до Москви — про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков. Окремо президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість між Україною та Росією щодо припинення ударів по енергетичних об'єктах; Київ заявив про готовність до взаємного мораторію, тоді як Москва публічно своєї згоди поки не оголосила.

У підсумку чорноморська ініціатива Туреччини — це спроба повернути торговельне судноплавство в передбачуване русло, від якого залежить продовольча безпека багатьох країн. Але її доля залежить не від самої пропозиції, а від того, чи погодяться сторони на взаємні обмеження — і чи будуть ці обмеження дотримані на практиці.