Санкції США, ППО для України та дефіцит ракет: що змінилося за вихідні

Президент США Дональд Трамп підписав законопроєкт про санкції проти Росії, співавторами якого виступили покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем і сенатор-демократ Річард Блументаль. Підпис відбувся у п'ятницю, 18 вересня. Загалом документ підтримали 119 співавторів у Конгресі. Для України це означає розширення тиску на російську економіку, хоча конкретні механізми застосування санкцій залежатимуть від рішень адміністрації.

Паралельно Держдепартамент США схвалив продаж Україні засобів протиповітряної оборони на суму 2,68 млрд доларів. Того ж дня Україна отримала від Євросоюзу 3,3 млрд євро, які мають піти на закупівлю безпілотників і ракет. Водночас зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським не передбачено в графіку Трампа на Генеральній асамблеї ООН. Це важливий сигнал для Києва: підтримка зберігається на рівні рішень і постачань, але не обов'язково на рівні публічної дипломатії найвищого рівня.

Однак у питанні постачання озброєнь є і тривожний фон. США попередили союзників про затримки з постачанням ключових видів зброї на строк до п'яти років, оскільки країна відновлює власні запаси. Постійний представник США при НАТО Метью Вітакер пояснив проблему з ракетами-перехоплювачами браком виробничих потужностей. Для України це означає, що навіть схвалені пакети допомоги можуть реалізовуватися повільніше, ніж очікується, і що питання власного виробництва ППО стає критичним.

На цьому тлі президент Латвії Едгарс Рінкевичс застеріг, що Європа не встигає за розвитком технологій безпілотників та повітряної війни в Україні, а більшість країн НАТО не зможуть відбити атаку російських ракет у разі розширення конфлікту. «Сьогодні для багатьох країн це стане серйозним викликом, з яким буде важко впоратися», — сказав він. Натомість головний генерал НАТО, адмірал Джузеппе Каво Драгоне, запевнив, що альянс готовий відповісти на можливу ескалацію на східному фланзі: «Альянс готовий, структура готова, солдати… озброєння готове». За його словами, союзники продовжують нарощувати сили як за чисельністю, так і за технічним рівнем. Розбіжність між оцінками президента Латвії та командування НАТО показує, що питання реальної готовності Європи залишається відкритим.

Тим часом повітряний простір кількох європейських країн знову опинився в центрі уваги. Аеропорт Люксембургу у п'ятницю ввечері призупиняв роботу через неавторизовані дрони поблизу аеродрому та над ним; країна посилює моніторинг повітряного простору. Прикордонна поліція Молдови вранці 19 вересня зафіксувала кілька невідомих літальних апаратів, які порушили її повітряний простір, а поліція перевіряє свідчення мешканців двох районів, один з яких повідомив про яскраве світло та вибух близько 02:00. У Британії протягом року майже щодня фіксували дрони біля об'єктів Міноборони.

Франція готується до можливих гібридних атак на свою інфраструктуру. Президент Емманюель Макрон у п'ятницю зустрівся з лідерами всіх політичних партій, зокрема з кандидатами у президенти 2027 року, щоб попередити їх про потенційні російські атаки. Згідно з конфіденційною запискою, серед потенційних цілей згадуються електростанції та електромережі, залізниці, телекомунікаційні мережі та системи розподілу питної води. Генерал Повітряно-космічних сил Франції Патрік Дютартр зазначив, що основні аеродроми захищені, але мішенями можуть стати всі важливі об'єкти, пов'язані з обороною. Лідери ультраправої партії «Національне об'єднання» Марін Ле Пен і Жордан Барделла заявили, що «жодна провокація, жодна таємна операція та жодні дестабілізуючі дії не зможуть змусити Францію сприяти досягненню Росією своїх військових цілей в Україні».

Окремий сюжет вихідних — Гренландія. Трамп оголосив про угоду з Данією та Гренландією, яка надає США «постійний контроль» над безпекою острова та забороняє будь-якому супротивнику США мати там військову присутність. За його словами, США негайно розпочнуть розгортання значної військової присутності. Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен повідомила, що наступного тижня на Генасамблеї ООН сторони мають підписати угоду про посилення безпеки в Арктиці та Північноатлантичному регіоні, яка визнає суверенітет і територіальну цілісність Королівства та право народу Гренландії на самовизначення. Голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен назвав це вигідним для всіх, міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен сподівається на більшу стабільність, а НАТО і Макрон привітали домовленість.

Що це означає для України та її партнерів. Санкційний тиск на Росію розширюється, а Україна отримує схвалення на нові закупівлі ППО і європейське фінансування. Водночас дефіцит ракет і виробничих потужностей у США та скепсис окремих європейських лідерів щодо власної обороноздатності свідчать: швидкість постачань залишатиметься вразливим місцем. Інциденти з дронами в Люксембурзі, Молдові та Британії, а також підготовка Франції до гібридних атак показують, що повітряна війна поступово виходить за межі українського театру і стає загальноєвропейським викликом.