Справа ухилянта з Опішні: від виправдання до примусового лікування

28 липня 2026, 04:52 ·626 слівредакція

Зіньківський райсуд завершив повторний розгляд справи переселенця, який ухилявся від призову. Чоловік не отримає кримінального покарання — замість цього суд призначив йому примусові заходи медичного характеру через психічне захворювання.

Історія уродженця Донеччини Костянтина Куценка, який після початку повномасштабної війни жив у таборі для переселенців в Опішнянській громаді, тривала понад три роки. У грудні 2022 року він став на облік у ТЦК як ВПО, пройшов ВЛК і був визнаний придатним до служби. Однак у січні та березні 2023 року тричі проігнорував повістки — не з'явився до військової частини, пояснивши поліції відсутність бажання служити.

Перший вирок у справі у серпні 2023 року викликав резонанс. Голова суду Сергій Должко виправдав Куценка, мотивуючи це тим, що ТЦК нібито не мають права комплектувати ЗСУ, а укази президента — це «авторські твори». Апеляційний суд скасував це рішення, вказавши на вихід за межі повноважень. Самого Должка у жовтні 2025 року звільнили з посади — Вища рада правосуддя встановила, що він заперечував існування України як держави, називав її «компанією LTD» і навіть посилався на Біблію як на нормативний акт.

Під час повторного розгляду суд дослідив процедуру вручення повісток. Свідок з Опішнянської селищної ради розповів, що отримував від ТЦК незаповнені бланки з підписами та печатками, а дані призовників вписував самостійно. Захист наполягав, що це порушення — місцева влада має лише оповіщати, а не оформляти документи. Проте суд визнав докази допустимими. Також з'ясувалося, що на одній з повісток не було підпису Куценка про ознайомлення з відповідальністю за неявку — свідок пояснив це «людським фактором».

До вироку по суті справа не дійшла. Під час процесу Куценко отримав черепно-мозкову травму, перебував на лікуванні в Полтавській обласній психіатричній лікарні. Судово-психіатрична експертиза у вересні 2025 року встановила: на момент ухилення чоловік був осудним, але на час експертизи у нього діагностували органічний афективний розлад із судомним синдромом. Він не здатен усвідомлювати свої дії. Згідно зі ст. 19 КК України, особа, яка захворіла після скоєння злочину, не підлягає покаранню. Суд призначив примусову амбулаторну психіатричну допомогу без ізоляції у закритому закладі. Витрати на експертизи — близько 6000 гривень — поклали на державу.