Україна готова до перемир'я по енергетиці, але Кремль висуває нові умови

15 вересня президент України Володимир Зеленський підтвердив, що Київ готовий підтримати взаємне припинення ударів по критичній інфраструктурі та вжити заходів для деескалації. Ця заява прозвучала на тлі наполягання президента США Дональда Трампа на такому кроці. Водночас Зеленський наголосив: участь України залежить від того, чи зможуть партнери зі США гарантувати, що Росія справді готова зупинити війну та припинити удари по українській критичній інфраструктурі. Тобто йдеться не про односторонній жест, а про крок, який має підкріплюватися реальними гарантіями.

Показово, що Україна пропонувала взаємне припинення вогню, зокрема мораторій на удари по енергетиці, вже неодноразово. За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), Кремль раніше такі пропозиції відхиляв. Це важливий контекст для розуміння нинішньої ситуації: ідеться не про нову ідею, а про чергову спробу перевірити, чи змінилася позиція Москви насправді, а не на словах.

Реакція Кремля виявилася суперечливою. Речник Дмитро Пєсков 15 вересня назвав запропоноване США припинення вогню щодо енергетичної інфраструктури «дуже гарною ідеєю» та «гарною ініціативою». Однак конкретної згоди не прозвучало. Замість цього Пєсков заявив, що припинення ударів по енергетиці нібито не вирішить проблем світового енергетичного ринку, і пов'язав питання з вимогою до Заходу скасувати санкції, що дозволило б Москві «наситити» світовий ринок російськими енергоносіями. Отже, замість підтвердження готовності до взаємного припинення ударів Кремль прив'язав це питання до інших умов.

На цьому тлі міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 14 вересня заявив, що Москва «корінним чином не змінила своєї позиції» від початку війни. Фактично він підтвердив прихильність Росії до її початкових воєнних цілей в Україні, повторивши вимоги, які Володимир Путін висував ще до повномасштабного вторгнення: недопущення розширення НАТО до кордонів Росії, забезпечення прав російськомовного населення в Україні, а також так звані «демілітаризація» та «денацифікація» України. На думку аналітиків, Кремль продовжує уникати конкретних кроків до деескалації та натомість наполягає на виконанні Україною своїх вимог.

Що це означає для людей і країни. По-перше, удари по енергетиці — це не абстрактна тема: від них залежать світло й тепло в домівках мільйонів українців, робота лікарень, шкіл і підприємств, а також стійкість економіки в зимовий період. Саме тому будь-який мораторій на такі удари мав би цілком відчутний вплив на повсякденне життя. По-друге, готовність Києва до взаємних кроків демонструє, що Україна не є стороною, яка блокує деескалацію, — і це важливо для міжнародної підтримки. По-третє, вимоги Кремля, які виходять далеко за межі енергетичного питання, показують, що Москва поки не готова до реального перемир'я, а використовує переговори для просування власних ширших цілей.

Підсумок: Україна зробила крок назустріч, підтвердивши готовність до взаємного припинення ударів по енергетиці за умови гарантій з боку партнерів. Кремль натомість не дав конкретної згоди, висунувши додаткові вимоги та підтвердивши незмінність своїх початкових позицій. Це означає, що перспектива деескалації залишається заручницею готовності Москви до реальних, а не декларативних кроків.