Кавказький вектор: що стоїть за активізацією діалогу Києва і Баку

Азербайджан після відновлення територіальної цілісності дедалі впевненіше позиціонує себе як самостійного гравця, що підтверджується проведенням міжнародних заходів рівня COP29 та зростанням інтересу західних партнерів. Для України ця країна — не лише важливий торговельний партнер, а й ключ до диверсифікації енергопостачання та альтернативних логістичних маршрутів, що особливо актуально на тлі війни та спроб Росії блокувати традиційні шляхи.

Минулого року Україна вперше отримала азербайджанський газ через трансбалканський коридор, і ця співпраця триває. У фокусі — використання українських підземних сховищ для зберігання газу, який у пікові сезони можна переорієнтовувати на споживачів Центральної та Східної Європи. Це не лише комерційний проєкт, а й елемент енергетичної безпеки всього регіону, який зменшує залежність від російських поставок. Паралельно зростає товарообіг: за шість місяців цього року він додав понад 11%, а в структурі імпорту домінують нафта та нафтопродукти.

Окремий напрям — безпекове співробітництво. Український досвід застосування безпілотних систем, зокрема морських, викликає інтерес в Азербайджану, який сам успішно використовував дрони під час 44-денної війни. Обговорюються питання безпеки Каспійського басейну, що прямо впливає на ситуацію в Чорному морі. Показово, що Баку демонструє послідовну позицію щодо територіальної цілісності України, надає гуманітарну допомогу, зокрема енергетичне обладнання для відновлення інфраструктури, та долучається до відбудови Ірпеня.

Великий потенціал має ініціатива коридору TRIPP, спрямована на розширення Серединного коридору між Азією та Європою. Війна в Ірані та проблеми з логістикою в Ормузькій протоці лише підсилюють актуальність цих маршрутів. Україна, попри війну, залишається важливою ланкою цього проєкту, а її участь у цифрових ініціативах, як-от Digital Bridge, закріплює роль у майбутній регіональній архітектурі.