Як удари по РФ змінили ставлення Трампа до України

Лютнева зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Овальному кабінеті завершилася публічною суперечкою: тоді американський лідер заявив, що Україна нібито «не має карт» і перебуває у великій біді. Українську делегацію попросили залишити Білий дім, а Вашингтон навіть тимчасово призупинив обмін розвідданими. Натомість Трамп тепло приймав російського диктатора Володимира Путіна та пропонував Києву мирні умови, які передбачали територіальні поступки.

Однак ситуація кардинально змінилася після того, як Сили оборони України розгорнули серію спецоперацій углиб російської території. Йдеться про знищення стратегічних бомбардувальників, системні атаки на нафтопереробні заводи, об'єкти ППО та склади. Це призвело до літньої паливної кризи в РФ, скорочення параду 9 травня та навіть диму над Санкт-Петербургом напередодні міжнародного форуму. За даними моніторингової організації ACLED, у липні кількість українських далекобійних ударів зросла втричі порівняно з січнем, змусивши Росію розтягнути свої системи протиповітряної оборони.

Ця ефективність не залишилася непоміченою: вже на липневому саміті НАТО Трамп змінив тон, визнавши, що Зеленський «дуже ефективний у війні», і заявив про добрі стосунки між ними. Український президент, своєю чергою, пожартував на пропозицію переговорів у Москві, зазначивши: «У повітрі багато українських дронів. Це було б небезпечно». Ключовою перевагою для українських операторів залишається доступ до Starlink, що дозволяє керувати безпілотниками в реальному часі, попри спроби росіян створювати аналоги та використовувати засоби РЕБ.

Водночас ескалація повітряної війни має зворотний бік: Росія посилила обстріли українських міст, а Київ відчуває критичний брак ракет-перехоплювачів для Patriot. За даними ООН, за перші шість місяців року в Україні загинули 1396 цивільних. У відповідь на ризики скорочення західної допомоги Україна наростила власне виробництво зброї, скоротивши розробки до кількох місяців і запустивши ракети на кшталт «Фламінго». Старший науковий співробітник RUSI Джек Вотлінг наголошує: удари спрямовані на підрив здатності Росії вести тривалу війну, але їхня ефективність залежить від подолання щільної ППО та стабільності європейської фінансової підтримки.

Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді, відомий за позивним Мадяр, зазначає, що удари по Криму мають на меті зробити півострів непридатним для використання росіянами як плацдарму. Він також звертає увагу на унікальність нинішньої війни: вперше в новітній історії українці воюють не на боці Росії, а проти неї, захищаючи власну державу.

Підсумовуючи, можна сказати: здатність України завдавати відчутних ударів по російській інфраструктурі стала вагомим аргументом, який змінив не лише перебіг бойових дій, а й ставлення ключового союзника. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться Києву зберегти цю динаміку та забезпечити стабільну підтримку партнерів.