Європа готується до гібридної війни: що означає хвиля заяв про загрозу з боку РФ

За останні тижні політики кількох європейських країн синхронно заговорили про зростання безпекових ризиків. Президент Франції Еммануель Макрон наголосив на потребі посилити захист через збільшення гібридних атак. Прем'єр Польщі Дональд Туск попередив, що Росія може завдати ударів безпілотниками та ракетами по країнах НАТО, замаскувавши їх під нещасні випадки. У Британії громадян закликали готуватися до ймовірної війни та робити запаси консервів і питної води, а Німеччина готує лікарні до можливих воєнних сценаріїв. Навіть нейтральна Швейцарія ухвалила нову стратегію національної безпеки.

Паралельно відбуваються й військові сигнали. Білорусь провела масштабні навчання поблизу Сувальського коридору — однієї з найуразливіших ділянок НАТО. А президент США Дональд Трамп несподівано заявив про прогрес у створенні постійної бази американської армії в Польщі; це прозвучало за два тижні після візиту очільника ЦРУ до Москви. Усе це вказує на те, що Альянс серйозно розглядає можливість розширення війни Путіним за межі України.

Окремий вимір — діяльність російських мереж усередині західних країн. Американські прокурори звинуватили п'ятьох осіб у співпраці з російською розвідкою в межах мережі, яка, за версією слідства, планувала напади та вбивства у різних країнах, зокрема у США. За оцінками, така мережа давно працює в Європі: організовує кібератаки, саботаж, підпали й удари по критичній інфраструктурі. Ключова загроза в тому, що подібні операції можуть тривати, не перетинаючи чіткої межі звичайної війни. Путін використовує неоднозначність і заперечення як інструмент, випробовуючи рішучість НАТО та намагаючись підштовхнути Альянс до розколу.

На цьому тлі НАТО дедалі уважніше вивчає український досвід. «Представники НАТО вивчають, як українцям вдалося забезпечити функціонування життєво важливих служб під час постійних атак Росії. Це надзвичайний поворот подій. Україна вже не просто отримує уроки від НАТО. НАТО також отримує уроки від України. Роблячи це, альянс прагне стримувати не лише обіцяючи руйнівну відповідь на агресію, а й демонструючи Путіну, що його агресія не спрацює. Сама готовність стає частиною стримування. Це одна з причин такої кількості заголовків цього тижня», — ідеться в матеріалі.

Водночас Європа прискорює власні оборонні зусилля, не маючи повної впевненості в можливостях США. Вашингтон утримує сили не лише в Європі, а й на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні, а ресурсів, яких Заходу бракує, не може вистачати всюди одночасно. До того ж залишається відкритим питання, чи готовий Трамп дотримуватися пункту про взаємну оборону. Поки Росія загрузла в Україні, нового вторгнення такого масштабу їй не потрібно — але Кремль може зосередитися на гібридній війні, перевіряючи, чи справді НАТО готове до того, про що заявляє.

Раніше європейська розвідка повідомляла, що Москва готується до війни з НАТО вже в найближчі місяці: ідеться про можливе обмежене вторгнення в одну з країн або провокації під чужим прапором. Усередині Альянсу при цьому зберігаються розбіжності — зокрема прем'єр Словаччини Роберт Фіцо заявляв, що не планує вступати у війну з Москвою навіть у разі активації 5 статті, і критикував європейських лідерів за войовничу риторику.

Для України ця хвиля заяв має подвійне значення. З одного боку, вона підвищує ціну безпеки для всієї Європи й робить допомогу Києву частиною ширшої логіки стримування. З іншого — гібридний характер загроз означає, що тиск на Україну та її сусідів не припиниться навіть без формального оголошення війни. Готовність до такого сценарію стає не окремою темою, а новою нормою європейської політики.