Закон Ліндсі-Грема: новий важіль Трампа у грі з Китаєм, а не інструмент тиску на Росію
Ухвалений закон наділяє Трампа правом на власний розсуд вводити 100% мита проти країн, що купують російські енергоносії. Але його головне призначення — зовсім не Україна.
Ухвалення закону Ліндсі-Грема відбулося на тлі серйозного розколу серед демократів: 152 конгресмени проголосували проти, 58 — за. Показово, що і побоювання демократів, і ентузіазм республіканців мало пов'язані з Україною — йдеться насамперед про внутрішньополітичну гру та зовнішньоторговельні важелі.
Новий закон фактично повертає Трампу можливість вести тарифні війни по всьому світу: він дозволяє запроваджувати 100% мита проти будь-яких країн, які купують російські енергоносії. І це не лише Китай чи Індія — російську нафту й газ купують ЄС, Японія, Південна Корея, В'єтнам, Бразилія, Саудівська Аравія, загалом не менше 40 держав. Тобто йдеться про повернення митних воєн як інструменту тиску на широке коло партнерів.
Законопроєкт пролежав в обох палатах близько року і міг лежати там і далі, якби не збіг кількох обставин. Наближаються переговори Трампа і Сі 24 вересня, і цей закон — чи не єдиний козир у руках американського президента, який входить у розмову з вельми слабкої позиції. США застрягли в Ірані без швидких перспектив контролю над Ормузькою протокою. До того ж вихід хуситів до Баб-ель-Мандебської протоки та удари по головному нафтопроводу Саудівської Аравії можуть заблокувати цю країну. За таких умов Трампу доведеться просити китайського лідера про допомогу на Близькому Сході — інших варіантів урегулювання в нього немає. Просити ж можна, маючи бодай якийсь важіль, і Трамп повертається до улюбленого інструменту — торгових воєн. Їхня результативність невисока, адже США критично залежать від китайських рідкісноземельних металів, але для Трампа це краще, ніж нічого.
Ухвалення закону зумовлене й ризиком втрати республіканцями Конгресу, і потребою зміцнити позиції Трампа до кінця каденції. Скасувати закон практично неможливо — 2/3 голосів демократи не матимуть. До того ж республіканці, з огляду на розворот MAGA у бік України, апелюватимуть до цього закону під час виборчої кампанії.
Варто наголосити: цей законопроєкт не про Україну, а про посилення Трампа. Логіка запровадження мит залежатиме від двох чинників — ситуативної тактичної гри Трампа проти партнерів і тих, кого він вважає ворогами, та його щирого переконання, що митна політика стимулюватиме реіндустріалізацію США. Попередні мита справді частково повернули виробництво та внутрішні інвестиції, але ширше пожвавлення промисловості, схоже, було зумовлене насамперед високотехнологічними інвестиціями, пов'язаними зі штучним інтелектом, а не самими митами. Утім, Трамп приписує ці здобутки своїй митній політиці й будуватиме на цьому свою гру.
Нинішня війна на Близькому Сході робить російську нафту практично безальтернативною. Навіть нові мита проти Китаю та Індії не зупинять експорт до цих країн — вони обходили санкції раніше й робитимуть це надалі. Обмеження можливостей такого гравця, як Саудівська Аравія, лише посилює цю безальтернативність. Тож говорити, що закон Ліндсі-Грема зупинить російський нафтовий експорт, наразі не доводиться.
Підсумок: Трампу цей закон потрібен як частина гри з Китаєм, де в нього дуже слабкі карти. Імовірно, на переговорах США — Китай йтиметься про Близький Схід, а не про Україну. Найреалістичніший сценарій — чергова обмежена угода про торгове перемир'я. Питання України та Близького Сходу разом із залученням Пекіна — значно складніша угода, яку Китай готовий розглядати лише в обмін на ширші поступки США. Чи готовий на них Трамп — відкрите питання, але ймовірність такого сценарію низька: перед виборами такі поступки ризиковані, і на них можна піти лише за умови абсолютної впевненості в успіху.
