Залужний: завершення війни можливе лише з гарантіями безпеки на 50 років

На тлі відзначення 35-ї річниці незалежності Валерій Залужний у розлогому інтерв'ю наголосив: свобода України — це не лише право на мову чи церкву, а фундаментальна можливість самостійно обирати власне майбутнє. Саме це право, за його словами, намагається відібрати ворог, і втратити його можна не лише на фронті, а й через маніпуляції та дезінформацію.

Дипломат наголосив, що завершення війни не має зводитися до простої паузи в бойових діях. Справжня перемога, на його думку, має принести три складові: гарантовану безпеку щонайменше на пів століття, чітку перспективу розвитку економіки та освіти, а також справедливість держави перед захисниками й громадянами. Без цього будь-яке припинення вогню лишатиметься тимчасовим і крихким.

Залужний застеріг від сподівань на раптове оголошення перемоги, як у 1991 році. На його переконання, на 12-му році війни конфлікт вийшов за регіональні межі, тож двосторонніх домовленостей між Києвом і Москвою вже недостатньо. Ідеальним сценарієм він вважає глобальне рішення міжнародної спільноти, яке закріпить суб'єктність України, її безпеку, економічну підтримку та інтеграцію в західні інституції. Утім, реалізація такого сценарію поки малоймовірна, тож альтернативою може стати розбудова самодостатньої держави за ізраїльським зразком, здатної самостійно захищатися за умов постійної зовнішньої загрози.

Окремо екскомандувач звернув увагу на неефективність прогнозування у війні на виснаження, адже більшість прорахованих планів не спрацьовує. Він також зауважив, що поетапні санкції дають агресору час на адаптацію, а у світі лише дві країни мають реальні важелі впливу на Кремль, проте поки їх не застосовують. Найбільшу внутрішню небезпеку він вбачає у ментальній трансформації суспільства: ризик уподібнитися ворогу під тиском війни може спричинити розкол, коли воїни повернуться з окопів з іншими цінностями.

Підсумовуючи, Залужний зазначив: справжня незалежність настане, коли безпека України залежатиме лише від неї самої. Точні терміни чи кордони ніхто не назве, але досягнення цієї мети потребує щоденної системної роботи над оборонним, технологічним і суспільним потенціалом — саме вона здатна підштовхнути світ до ухвалення необхідного рішення.