Крим як початок війни: Зеленський пояснив, чому без деокупації годі чекати нормального життя

Президент Володимир Зеленський виступив на шостому саміті Кримської платформи 23 вересня й окреслив логіку, яку наша держава пропонує міжнародним партнерам: без звільнення Криму повернення українців до нормального життя неможливе. Ідеться не лише про кордони, а й про безпеку конкретних людей — захист життів, звільнення полонених, яких утримує Росія, та повернення до базових принципів міжнародного права.

За словами глави держави, порушення міжнародного права має наслідки не лише для держав загалом, а й для окремих громадян. «Ми хочемо, щоб міжнародне право мало реальну силу. Від цього залежить, чи має взагалі людське життя справжню цінність», — наголосив Зеленський. Він нагадав, що неповага до правил почалася саме з Криму у 2014 році, коли Росія увійшла на півострів, тож і повернення до нормального життя без Криму неможливе. «Територіальна цілісність має значення. Людські життя мають значення. І Росія має це зрозуміти», — сказав президент.

Окрема частина виступу стосувалася економічних наслідків окупації для світу. Зеленський назвав окупацію Криму початком війни Путіна, а нинішні світові продовольчу та енергетичну кризи — її подальшим результатом. Якби півострів не був захоплений і не перетворився на військову базу, зерно та добрива, дизель і нафта вільно переміщалися б Чорним морем, вважає він. На думку президента, саме окупація Криму певною мірою спричинила зростання цін на пальне та продукти. «Коли світ страждає через кризу вартості життя, цілком жахливий ріст цін на енергоносії та їжу. Все це неуникненно повертає нас до Криму», — зауважив Зеленський, додавши, що люди в багатьох країнах платять більше просто для того, щоб прожити, а інші змушені боротися за власні життя — і все через рішення однієї людини перемальовувати кордони.

Для України з цієї заяви випливає кілька практичних речей. По-перше, деокупація Криму залишається не абстрактною вимогою, а частиною ширшої рамки безпеки, де пов'язані міжнародне право, доля полонених і захист цивільних. По-друге, Київ послідовно вписує кримське питання у глобальний порядок денний — від продовольчої безпеки до цін на енергоносії, — аби партнери бачили у ньому не регіональну, а світову проблему. По-третє, така аргументація працює на підтримку санкційного тиску та міжнародних платформ на кшталт Кримської платформи, які тримають тему окупації півострова у фокусі.

Підсумок: Зеленський не говорив про жодні компроміси щодо Криму — навпаки, він пов'язав із його звільненням і безпеку людей, і повернення до нормального життя, і навіть світові ціни. Це означає, що кримське питання залишатиметься одним із ключових у переговірній позиції України та в її розмові з партнерами.