Зеленський пропонує Трампу залучити Сі до переговорів про мир

Зустріч президентів України та США відбулася 22 вересня на полях засідання Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. За словами Володимира Зеленського, він прямо сказав Дональду Трампу, що до переговорів варто залучити лідера Китаю Сі Цзіньпіна, адже той має важелі впливу на російського президента. «Якщо ми хочемо закінчити цю війну не лише на словах, то всі маємо працювати над цим цілодобово, заради людей», — наголосив Зеленський.

Показово, що саме 23 вересня у глав Вашингтона й Пекіна запланований окремий саміт. Це означає, що пропозиція Києва не є абстрактною дипломатичною заявою: вона вписується в конкретний момент, коли американсько-китайський діалог і так перебуває на порядку денному. Для України тут важливий практичний вимір — якщо Вашингтон справді порушить тему війни з Пекіном, у Кремля може з'явитися додатковий тиск, а в Києва — надія на ширшу коаліцію, а не лише на двосторонній трек зі США.

Ще перед початком переговорів Трамп традиційно заявив, що і Україна, і Росія нібито прагнуть завершення війни, і висловив сподівання, що цього вдасться досягти до зими. Він також пообіцяв у разі потреби задіяти «закон Грема», який підписав напередодні. Зеленський, підсумовуючи закриту частину розмови, повідомив, що США «позитивно ставляться» до ліцензійного виробництва Україною ЗРК Patriot та перехоплювачів до них. Окремо він зауважив, що Трамп більше не просив його утриматися від ударів по російських НПЗ, хоча сторони знову торкалися теми енергетичного перемир'я.

Згодом стало відомо й про іншу деталь розмови — атаки по території РФ із використанням супутникового зв'язку Starlink. За цією інформацією, Трамп порадив Зеленському узгодити це питання з головою SpaceX Ілоном Маском. Для України такий поворот означає, що частина технологічних і безпекових рішень дедалі більше залежить не від міжурядових домовленостей, а від позиції приватних компаній і конкретних людей.

Окремої уваги потребує тема енергетичного перемир'я, яку президенти обговорювали знову. Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко застерігає: такий крок може бути корисним для України перед зимою лише за трьох умов — взаємності, належного контролю та відповідальності за порушення. Без цих запобіжників домовленість ризикує стати односторонньою поступкою.

Підсумуючи, зустріч у Нью-Йорку окреслила кілька напрямів, які визначатимуть українську дипломатію найближчими місяцями: спроба підключити Китай до мирного процесу, перспектива власного виробництва систем протиповітряної оборони, невизначеність довкола ударів по російській енергетиці та залежність частини військових рішень від приватних технологічних компаній. Наскільки ці домовленості перетворяться на реальні зміни, залежатиме від того, чи матимуть вони механізми контролю, а не лише політичні заяви.