Удари по російських НПЗ як аргумент: чому Києву не варто поступатися цим важелем

Зустріч президентів України та США запланована на вечір 22 вересня — вона відбудеться на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Очікується, що однією з головних тем розмови стане енергетика: за наявними прогнозами, американська сторона схилятиме Київ до енергетичного перемир'я, а отже — до припинення атак на російські нафтопереробні заводи.

Публічно Дональд Трамп уже говорив, що просив Зеленського зупинити такі удари, пояснюючи це ситуацією на світовому ринку пального. За даними Axios, під час телефонної розмови 20 вересня він неодноразово повертався до цієї теми. Натомість 21 вересня Трамп визнав, що Росія втратила контроль над власною дизельною промисловістю — частину НПЗ знищено внаслідок українських ударів, — і додав, що війну «необхідно припинити».

Для України це питання не лише військове, а й дипломатичне. Удари по нафтопереробці напряму впливають на здатність Росії фінансувати війну, тож саме тому вони стали предметом торгу. Водночас Зеленський окреслив умову, за якої Київ готовий зупинити атаки: припинення російських ударів по українській критичній інфраструктурі, по експорту продовольства та по енергетичному сектору.

Ветеран російсько-української війни, екскомандир роти батальйону «Айдар» Євген Дикий закликає не будувати ілюзій щодо результату зустрічі. «Мій прогноз такий: значна частина зустрічі може полягати у тому, що Трамп знову тиснутиме на Україну, щоб ми припинили бити по російських НПЗ», — сказав він. На його думку, Вашингтон може пов'язати подальшу допомогу Україні саме з відмовою від цих ударів.

Дикий наголосив, що поступка тут неприпустима: «За жодних умов не можна погоджуватися на те, чого хоче Трамп, — а саме припиняти бити по російських вуглеводнях. Це якраз запорука нашої перемоги». Він також припустив, що в Нью-Йорку варто очікувати потужного «дизель-шоу» — натяк на те, що тема пального домінуватиме в переговорах.

Контекст цих заяв — активізація українських атак на енергетику РФ протягом вихідних. Найбільшого удару було завдано по Московській області: уражено Московський НПЗ, який, за даними джерел, зупинив роботу. Саме такі результати, вочевидь, і роблять удари по НПЗ предметом тиску — адже вони мають цілком відчутний економічний ефект.

Що це означає для України практично? Питання про удари по російській нафтопереробці перетворюється на розмінну монету у відносинах із ключовим союзником. Відмова від них без жодних зустрічних кроків з боку Росії послабила б українські позиції і позбавила б Київ одного з небагатьох важелів, які працюють на далеких від фронту територіях. Натомість прив'язка до припинення російських атак на українську інфраструктуру і експорт виглядає як спроба перетворити цей важіль на предмет симетричної домовленості, а не односторонньої поступки.

Підсумок простий: зустріч у Нью-Йорку навряд чи принесе швидкі домовленості, але вона покаже, наскільки міцно Київ готовий триматися за свої аргументи. Від цього залежатиме не лише перебіг переговорів, а й те, чим Україна зможе торгувати в майбутньому.