Іран, протоки й рейтинг: як війна на Близькому Сході змінює розклад для США

Ключовим епізодом стало рішення Трампа не атакувати хуситів минулого тижня. Він не хотів відкривати ще один фронт у Ємені, проте хусити є іранськими проксі, а отже діють у межах тієї самої війни з Іраном. Наслідок — Тегеран частково контролює вже дві протоки: Ормузьку та Баб-ель-Мандебську. Саме це підштовхнуло ціни на пальне різко вгору.

Дорогий дизель, своєю чергою, вдарив по внутрішній політиці США. Підтримка Трампа у вересні опустилася до 32% — найнижчого рівня для президентів США з часів Другої світової війни. Це відбувається напередодні проміжних виборів до Конгресу, які він, за оцінкою автора, вже програє — питання лише в масштабі поразки. Демократи виступають проти війни з Іраном і за дипломатичне врегулювання.

Іран це враховує. Для Тегерана немає сенсу домовлятися до виборів у США: після перемоги демократів Конгрес стримає Трампа й обмежить його «ковбойські амбіції». Відтак угода на умовах, вигідних США та їхнім союзникам на Близькому Сході, стає малоймовірною. У цьому сенсі війну з Іраном Трамп значною мірою програв.

Для України важливий лише один вимір цієї історії: чим швидше завершиться близькосхідна війна, тим коротшою буде наша власна. Бо саме від цього залежить її тривалість.