Зеленський про удари по НПЗ: життя українців важливіше за ціну дизелю

Володимир Зеленський дав інтерв'ю The Washington Post, у якому окреслив свою позицію щодо закидів про нібито причетність України до зростання світових цін на дизельне пальне. За його словами, під час переговорів у Нью-Йорку Дональд Трамп не порушував питання цін на енергоносії, а жодних прохань припинити удари по російських нафтопереробних заводах в односторонньому порядку не лунало.

Український президент наголосив, що Київ відповідатиме на російські атаки, зокрема ударами по нафтопереробних підприємствах і виробництву дизельного пального. «Ми не донатори, особливо щодо Путіна… Я не хочу грати в ігри. Він атакує нас – ми відповідаємо», – пояснив він. За словами Зеленського, Путін розуміє лише силу, а життя українців важливіше за ціну енергоносіїв. Водночас частину зростання цін президент пов'язав із проблемами постачання через Ормузьку протоку.

Контекст цієї дискусії виходить далеко за межі двосторонніх відносин. До цього року Росія була одним із найбільших експортерів дизельного пального у світі – у 2025 році на неї припадало 11% світового експорту. Українські удари цього року суттєво скоротили виробництво, і у відповідь Москва заборонила більшість експорту дизелю, щоб зберегти запаси для внутрішнього ринку. На ринках побоюються, що власні обмеження на експорт можуть запровадити й інші великі виробники, зокрема США та Китай.

Для звичайних людей ця ситуація означає передусім зростання витрат. Високі ціни на енергоносії, особливо на дизельне пальне, стали однією з головних тем на Генеральній асамблеї ООН цього тижня. У США ціни на дизель досягли нового рекорду: середня ціна галона у вівторок становила 6,53 долара – майже на долар більше, ніж місяць тому. Президент Франції Еммануель Макрон закликав Україну та Росію домовитися про мораторій на удари по нафтовій інфраструктурі, а також забезпечити можливість безперешкодного експорту зерна через Чорне море. У Кремлі назвали ідею енергетичного перемир'я «хорошою», але висунули свої умови – скасування міжнародних санкцій і гарантії безпеки для російських танкерів.

Отже, питання ударів по нафтопереробці перетворилося на один із вузлів ширшої розмови про ціну війни для світової економіки. Позиція Києва залишається незмінною: відповідь на агресію є правомірною, а будь-які домовленості про обмеження ударів мають бути взаємними, а не односторонніми поступками.