Зеленський окреслив умову для припинення ударів по російських НПЗ

Український президент Володимир Зеленський публічно окреслив умову, за якої Київ може відмовитися від ударів по російських нафтопереробних потужностях. За його словами, йдеться не про односторонній жест, а про взаємні кроки деескалації: припинення ударів по російській енергетиці можливе, якщо Росія перестане атакувати українську енергосистему, критичну інфраструктуру та об'єкти, задіяні в продовольчому експорті.

«Енергетика України, критична інфраструктура та наш продовольчий експорт мають перестати бути цілями для Росії, і це призведе до відповідних кроків деескалації з нашого боку», — написав Зеленський у соцмережі X. Він наголосив, що такі рішення можуть стати складовою дипломатичного треку, який Київ веде зі Сполученими Штатами, і що «на столі є ідеї щодо наближення миру, починаючи із сильних кроків з деескалації».

Контекст для цієї заяви — серія українських ударів по російській нафтопереробці. У ніч на 20 вересня безпілотники атакували Московський НПЗ у районі Капотні, що належить «Газпромнефті»; мер Москви Сєргєй Собянін підтвердив пошкодження на території підприємства, а очевидці зафіксували масштабну пожежу. Вранці 21 вересня дрони дісталися промзони Уфи в Башкортостані, де під удар потрапив об'єкт нафтопереробного комплексу «Башнафти». Раніше, 15 вересня, було підтверджено ураження Сизранського НПЗ у Самарській області, який зупинив роботу; Саратовський НПЗ припинив функціонування після пошкодження установки первинної переробки; 17–18 вересня зупинив переробку й «Ярославнефтеоргсинтез».

За даними американських медіа, тема цих ударів постала й під час телефонної розмови Зеленського з Трампом 20 вересня. За інформацією Financial Times, американський президент закликав українського колегу припинити атаки на російські НПЗ, пов'язуючи їх із ситуацією на світовому ринку дизельного пального; один із українських посадовців, присутніх під час розмови, засвідчив, що слово «дизель» звучало неодноразово. Водночас Трамп визнає, що Росія втратила контроль над своєю дизельною галуззю через війну, і що чимало російських НПЗ було зруйновано або щонайменше тимчасово виведено з роботи.

Публічна умова Зеленського фактично переносить питання з площини «припинити удари» у площину «припинити удари взаємно». Для України це означає спробу зберегти важіль тиску на російську енергетику, не відмовляючись від нього в односторонньому порядку. Для Росії це сигнал, що пауза в атаках на нафтопереробку можлива лише в обмін на припинення обстрілів української енергосистеми та портової логістики, від якої залежить експорт зерна. Для Вашингтона ж це означає, що тема деескалації залишається прив'язаною до конкретних категорій об'єктів, а не до загальних декларацій.

Подальший хід залежатиме від особистої зустрічі Зеленського й Трампа в Нью-Йорку 22 вересня. Програму переговорів не розголошують, але напередодні лідери домовилися обговорити можливі кроки з деескалації та питання безпеки. Саме на полях Генеральної Асамблеї ООН Київ обіцяє працювати над конкретними деталями таких домовленостей.