Зеленський: «Win-win» у війні вже неможливий — що це змінює для України

У війні, яку Росія веде проти України, вже не залишилося простору для результату, який можна було б назвати вигідним для обох сторін. За словами Володимира Зеленського, такий варіант перестав бути реальним ще в перший день повномасштабного вторгнення — саме через кількість людських втрат. «Між нами кажучи, у цій війні вже не може бути win-win. Це неможливо через таку кількість втрат. Це перестало бути можливим ще в перший день війни між нами», — сказав президент в інтерв'ю CBC News.

Окремо Зеленський заперечив поширену серед частини партнерів тезу, нібито Володимиру Путіну достатньо отримати лише певну частину української території. «У нього найбільша територія у світі, і йому потрібні якісь кілометри? Ось чому це дуже дивно, коли деякі партнери кажуть: йому потрібна лише ця частина України, ось ці кілометри — і все», — зазначив він. На переконання президента, територіальні вимоги Москви не є кінцевою метою Кремля: Путін прагне підпорядкувати всю Україну й розглядає її як частину Росії. Це принципово змінює рамку будь-яких переговорів — адже якщо мета не зводиться до кількох кілометрів, то й домовленості про «обмін територіями» не усувають причини війни.

Саме тому, за словами Зеленського, позицію російського керівництва доведеться змінювати дипломатичним і санкційним тиском. Київ і Вашингтон, за його словами, підтримують постійний контакт і продовжують переговори про можливі шляхи завершення війни; про активізацію цього процесу за участю представників США раніше повідомляв і Офіс президента. Окремо Зеленський закликав США посилювати санкції, щоб обмежити здатність Росії фінансувати війну та продовжувати її. Частину деталей переговорів американська сторона попросила поки не розкривати, оскільки запропоновані ідеї ще опрацьовуються. Триває й підготовка до зустрічі Зеленського з президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку наприкінці вересня.

Що це означає для людей і країни. Публічна відмова від формули «win-win» — це насамперед сигнал про реалістичність очікувань: замість пошуку компромісу, вигідного обом сторонам, на перший план виходить припинення бойових дій і збереження життів. Для суспільства це також уточнення меж можливого: територіальні поступки самі по собі не гарантують миру, якщо мета агресора ширша за окремі ділянки. А отже, ключовими залишаються два інструменти — дипломатія в координації з партнерами та санкційний тиск, який обмежує ресурси Росії. Наскільки дієвими вони виявляться, залежатиме від узгодженості союзників і від того, чи вдасться перевести переговорні ідеї, які зараз опрацьовуються, у конкретні домовленості.

Окрема тема — «енергетичне перемир'я» з РФ. За словами Зеленського, Україна лише відповідає на дії агресора і ніколи не завдає ударів першою, оскільки вести будь-які переговори з Кремлем із позиції слабкості неможливо.