25 штатів подали позов проти митної політики Трампа: що це означає

Суть претензій — у правовій підставі, яку обрала адміністрація. Минулого місяця Білий дім ввів тарифи у розмірі 10% та 12,5% на товари з 59 країн і Європейського Союзу, пояснивши це боротьбою з імпортом продукції, виготовленою із застосуванням примусової праці. Однак, за словами позивачів, ці дії повторюють схему, яку Верховний суд уже визнав незаконною.

Раніше Трамп використовував Закон про надзвичайні економічні повноваження 1977 року, щоб вводити тарифи майже на весь імпорт. Верховний суд постановив, що цей закон не дає президенту таких повноважень, і уряд був змушений повернути імпортерам сплачені кошти. Тепер адміністрація перейшла на розділ 301 Закону про торгівлю 1974 року, який дозволяє мита проти країн із недобросовісними торговельними практиками. Саме на цій підставі встановлені нові тарифи, що охоплюють близько 99% американського імпорту.

Генеральний прокурор Нью-Йорка Летиція Джеймс назвала новий раунд мит спробою «незаконно підвищити податки для сімей та підприємств». До позову, окрім Нью-Йорка, приєдналися Каліфорнія, Колорадо, Іллінойс, Мічиган, Міннесота, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Вісконсин та інші — загалом 25 штатів. Це вже третій судовий виклик тарифній політиці: раніше позови подали малі підприємства, які також вказують на брак обґрунтування для мит щодо кожної країни окремо.

Представник Білого дому Куш Десаї захищає рішення, наголошуючи, що розділ 301 — «юридично надійний інструмент», перевірений ще під час першого терміну Трампа. Експерти, однак, зауважують: що більше правових механізмів адміністрація використовує для глобальних тарифів, то складніше їй буде захищати їх у суді. Розділ 301 раніше витримував оскарження, але нинішній масштаб застосування значно ширший.

Підсумок: судовий процес може затягнутися, але навіть якщо суди встануть на бік адміністрації, саме існування позовів створює невизначеність для бізнесу та імпортерів. Для України ця ситуація важлива тим, що тарифна політика США прямо впливає на глобальну торгівлю та економічну стабільність, а отже — і на вартість товарів та інвестиційні потоки у світі.