Анкара пропонує Києву та Москві меморандум про тишу на морі: що це змінює

Про те, що Анкара надіслала обом сторонам текст документа, повідомив турецький дипломат, якого цитує агентство AFP. «Ми передали росіянам та українцям текст меморандуму, його проєкт, щоб знайти рішення для цих атак, які відбуваються в Чорному морі», — сказав він. За словами представників галузі, від кінця червня пошкоджено щонайменше 25 суден, що належать турецьким компаніям, чотири з них ходять під турецьким прапором. Саме тому Туреччина зацікавлена в домовленості не абстрактно, а цілком практично.

Нова пропозиція спирається на логіку угоди 2022 року, укладеної за посередництва Туреччини та ООН: вона передбачала безпечний прохід для експорту українського зерна Чорним морем. Росія вийшла з цього коридору за рік, після чого Україна проклала альтернативний маршрут уздовж узбережжя Румунії та Болгарії. Турецький дипломат окремо звертає увагу на вразливу ділянку: «У цьому механізмі є, можливо, чотири- або п'ятимильна ділянка, де українське судно має залишити територіальні води країни та пройти міжнародними водами — це небезпечна частина». За його словами, це враховано в новому проєкті. Крім маршруту вздовж Румунії та Болгарії, Анкара пропонує альтернативний шлях — уздовж східного та південного узбережжя Чорного моря, біля берегів Грузії та Туреччини. «Ми хочемо використовувати територіальні води прилеглих держав, зокрема Туреччини та Грузії, якщо вони погодяться взяти участь», — пояснив дипломат.

Для України ставка тут вимірюється не лише безпекою екіпажів. У липні російські війська суттєво посилили удари по портовій інфраструктурі та цивільному флоту: загинули 10 людей на судні Golden Leo, були атаковані танкер Gas Lisbon і балкер Golden Rose, після чого судновласники самостійно призупинили роботу з одеськими портами. За даними міністра аграрної політики Тараса Висоцького, з 22 липня захід суден до українських морських портів тимчасово припинився. Загалом за липень Україна зафіксувала 35 атак на судна в портах, 22 — на судна в морі та 67 ударів по портовій інфраструктурі. За оцінкою Bloomberg, ці удари можуть коштувати Україні близько 2% ВВП.

Водночас 24 серпня президент Володимир Зеленський заявив, що Росії не вдалося тотально заблокувати Чорноморський коридор. Дипломатичний трек теж рухається нерівно: 13 серпня Україна передала Росії через третю сторону пропозицію взаємно припинити атаки на цивільні об'єкти в Чорному морі, а вже 14 серпня речниця МЗС РФ Марія Захарова сказала, що Москва не вважає доцільним повернення до Чорноморської ініціативи зразка 2022–2023 років і призупинення бойових дій у Чорному морі. Раніше, 8 серпня, глава МЗС Туреччини Хакан Фідан закликав до «мораторію» на удари по цивільних суднах, а президент Реджеп Таїп Ердоган казав, що обговорюватиме це питання з Володимиром Путіним у листопаді.

Що це означає практично. Поява узгодженого меморандуму могла б знизити ризики для судновласників і страховки, повернути частину суден в українські порти та підтримати експорт, від якого залежать аграрії й валютні надходження. Але поки це лише проєкт, а не домовленість: без згоди Москви, яка вже публічно відкидала повернення до моделі 2022 року, документ залишиться наміром. Багато залежатиме від того, чи вдасться Анкарі поєднати безпеку маршруту з політичними умовами, які влаштують обидві сторони.