Анкоридж-2: чому сценарій річної давнини може повторитися

·914 слівредакція
Політика

Рік тому зустріч Трампа і Путіна на Алясці не дала Україні ні миру, ні безпеки. Тепер до Москви знову можуть поїхати особисті посланці президента США — і питання, чи не стане це другим Анкориджем, знову стає ключовим.

12 лютого 2025 року відбулася перша публічно оголошена телефонна розмова Дональда Трампа з Володимиром Путіним після повернення американського президента на посаду. За кілька днів, 16 лютого, у Ер-Ріяді за одним столом зібралися представники США та Росії: від Вашингтона — держсекретар Марко Рубіо, радник з нацбезпеки Майк Волтц і посланник Стів Віткофф, від Москви — Сергій Лавров, Юрій Ушаков і Кирило Дмитрієв. Згодом українська делегація зустрілася з американцями в Джидді 11 березня, де Україна погодилася на 30-денне припинення вогню, але Росія цю пропозицію відкинула. Подальші раунди переговорів у Стамбулі та інших місцях результату не дали — єдиним підсумком стали обміни полоненими та тілами загиблих.

Коли переговори зайшли в глухий кут, Трамп погрожував Москві санкціями та 100-відсотковими митами для покупців російської нафти. Однак 8 серпня замість реалізації погроз він анонсував зустріч із Путіним, яка відбулася в Анкориджі на військовій базі Ельмендорф-Річардсон. Закрита частина переговорів тривала майже три години, а публічні заяви були короткими й неконкретними. Світова преса оцінила подію різко негативно, а німецький дипломат Вольфганг Ішингер резюмував: «Путін отримав червону доріжку, а Трамп не здобув нічого». Невдовзі з’явився так званий «мирний план Трампа», який українські партнери сприйняли як антиукраїнський, хоча сам президент США згодом відхрестився від нього.

Після провалу плану Трамп охолов до теми переговорів, а з лютого 2026 року зосередився на Близькому Сході. Лише влітку, приблизно з саміту НАТО в Анкарі, у його політиці щодо України з’явилися обережні зрушення. Тим часом ескалація з боку Росії посилилася: за даними ООН, за перші шість місяців 2026 року в Україні загинули 1 396 цивільних і 7 978 були поранені — на 37% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Липнева статистика ще гірша: 437 загиблих і 2 610 поранених, що на 70% більше, ніж у липні 2025-го. Це найвищий рівень втрат серед цивільних із травня 2022 року. Самоусунення США від переговорів Путін, схоже, сприйняв як слабкість.

Тепер з’явилася інформація про можливий візит до Москви Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера — особистого переговорного каналу Трампа. Лавров уже заявив про готовність Путіна їх прийняти. Аналітики припускають, що представники Трампа можуть везти ультиматум, але участь Віткоффа, який свого часу привів президента до ганьби на Алясці, змушує в цьому сумніватися. Ймовірніший сценарій — торг, де важелем тиску стане законопроект Ліндсі Грема і Річарда Блументаля про «пекельні санкції», який уже схвалив Сенат, але ще має пройти Палату представників. Втім, навіть цей інструмент, за словами експертів, Трамп може застосовувати вибірково, як і нафтові мита.

Підсумок: рік після Анкориджа показав, що зустрічі без конкретних зобов’язань із боку Росії лише посилюють ескалацію. Чи готовий Трамп натиснути на Путіна реальними діями — надати Україні ППО, зброю, запровадити санкції — залишається відкритим питанням. Поки що відповідь на нього українців не тішить.

Читайте також