Балістичні удари та кадрові зміни в РФ: нові виклики для Путіна

Минулого тижня Україна зазнала серії ударів балістичними ракетами, ефективність яких суттєво зросла через брак засобів протиповітряної оборони. Зокрема, у липні зі 195 ракет, випущених російськими військами, українським силам вдалося збити лише 29. А вже 5 серпня перехопити не вдалося жодної з випущених ракет, що свідчить про критичне виснаження ресурсів ППО.

Президент Володимир Зеленський під час візиту до Белграда 8 серпня повідомив, що цьогоріч Україна отримала лише третину від обсягу ракет-перехоплювачів, які надійшли за аналогічний період минулого року. Він також зазначив, що США взяли на себе зобов’язання щомісяця постачати Україні перехоплювачі для комплексів Patriot, проте наявні темпи поставок не дозволяють закрити наявну прогалину.

На цьому тлі перед російським керівництвом постає низка складних стратегічних рішень. Кадрові чистки в армії РФ, про які йдеться в аналітичних колах, можуть бути спробою Кремля консолідувати управління перед новими етапами війни. Водночас збереження інтенсивності ракетних ударів вимагає від Москви балансування між наступальними діями та обмеженими ресурсами.

Для України ситуація ускладнюється тим, що кожен тиждень затримки з поставками партнерів означає збільшення втрат як серед військових, так і серед цивільної інфраструктури. Питання полягає не лише в кількості систем, а й у швидкості їх передачі та інтеграції в наявну систему оборони.

Підсумовуючи, можна сказати, що найближчі місяці стануть визначальними для обох сторін: Росія намагатиметься використати вікно можливостей, поки українська ППО ослаблена, а Україна — прискорити отримання західної допомоги, щоб стабілізувати лінію оборони та створити умови для подальших дій.