Запоріжжя під ударами дронів, зустріч Зеленського й Трампа та коаліція для залізниці: що це змінює

У ніч на 21 вересня російські війська масовано атакували Запоріжжя безпілотниками. Поранень зазнали п'ятеро людей — троє чоловіків і дві жінки, повідомив в.о. очільника обласної військової адміністрації Михайло Семікін. Четверо з постраждалих були в одній багатоповерхівці, ще одна людина — в іншій. За даними Ради оборони області, загорівся торговельний центр і корпус університету. У низці багатоповерхових будинків пошкоджено фасади, вікна та балкони, зазначив співголова Ради оборони Іван Федоров. На місцях працюють екстрені служби.

Для мешканців прифронтових міст подібні атаки означають не лише безпосередню загрозу життю, а й поступове руйнування міської інфраструктури — від торгівлі до освіти. Кожен такий удар змушує громади знову шукати ресурси на відновлення, поки триває війна.

Паралельно дипломатичний порядок денний України виходить на новий рівень. Президент Володимир Зеленський домовився про зустріч із американським президентом Дональдом Трампом у Нью-Йорку в межах Генеральної асамблеї ООН. За його словами, ця зустріч «може багато змінити», а в переговорах про завершення війни є «дипломатична динаміка». Окремо Зеленський згадав про ідеї щодо деескалаційних кроків і фундаментальних питань безпеки — енергетичної, продовольчої та захисту життя людей — і подякував Трампу за підписання закону Ліндсі Грема про санкції проти Росії.

Цей закон, підписаний 18 вересня, дає президенту США право запроваджувати мита до 100% проти країн, які купують російські енергоносії. Для України це важливий інструмент тиску на тих, хто фінансує російську воєнну машину, хоча його реальний ефект залежатиме від того, чи Вашингтон справді застосує ці повноваження. Сама ж зустріч у Нью-Йорку готувалася ще з 16 вересня, а 81-ша сесія Генасамблеї стартувала 8 вересня.

Ще один трек — європейська безпека. Керівники розвідок Чехії, Латвії та Швеції в окремих інтерв'ю заявили, що російська кампанія диверсій у Європі найближчими місяцями, ймовірно, посилиться. Голова шведської воєнної розвідки Томас Нільссон бачить у цих діях три мети: зменшити підтримку України, внести розкол у НАТО та налякати європейців. Його латвійський колега Нормундс Межвієтс каже, що Росія змінює підхід до вибору цілей — замість хаотичних підпалів заради паніки вона націлюється на залізницю, оборонні підприємства та об'єкти, пов'язані з підтримкою України. Оцінки ризику вторгнення в країни НАТО розійшлися: голова чеської розвідки Міхал Коуделка не виключає обмеженого вторгнення в сусідню з Росією країну Альянсу впродовж місяців, а не років, тоді як Межвієтс заявив: «Ми не бачимо ознак неминучого нападу». У країнах Балтії наголошують на виснаженості російських ресурсів через війну в Україні та застерігають, що розмови про неминучий напад грають на руку Кремлю.

Тим часом Анкара надіслала Києву та Москві пропозиції щодо деескалації в Чорному морі й чекає на відповідь, повідомив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан. Деталей він не розкрив, але наголосив: якщо зібране зерно не потрапить на світові ринки, у багатьох країнах виникнуть проблеми з продовольчою безпекою. За його словами, після зернової угоди сторони не втручалися в дії одна одної, а тепер атакують порти й усю морську діяльність. Нагадаємо, угоду про розблокування українських портів Україна, Туреччина та ООН підписали у Стамбулі 22 липня 2022 року, окрему угоду уклала Росія; 17 липня 2023 року Москва відмовилася її продовжувати й відкликала гарантії безпеки судноплавства.

Нарешті, на саміті Карпатської вісімки почали формувати міжнародну коаліцію підтримки української залізниці. Міністр інфраструктури Микола Калашник повідомив, що вона зосередиться на локомотивах та енергетичній стійкості. На саміті принципово домовилися про 100 мільйонів доларів грантового фінансування за участі Міжнародного банку реконструкції та розвитку — ці гроші планують спрямувати на закупівлю вживаних локомотивів за кордоном. Словаччина погодилася передати Україні три електровози. ЄБРР принципово погодився спрямувати 130 мільйонів євро на критичні потреби та енергетичну стійкість залізниці; угоди планують підписати до кінця вересня. За словами Калашника, Росія системно атакує залізницю й цілеспрямовано б'є по локомотивах: від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено 533 локомотиви Укрзалізниці та 75 локомотивів приватних промислових підприємств.

Підсумок: для України цей день поєднує болючі наслідки обстрілів із кількома обнадійливими сигналами — від можливої зустрічі на найвищому рівні до конкретних фінансових домовленостей щодо залізниці. Водночас попередження розвідок і складність чорноморських переговорів нагадують, що тиск Росії на кількох напрямах не слабшає, а отже, стійкість інфраструктури й підтримка партнерів залишаються критичними.