Росія змінила тактику ударів: реактивні «Шахеди» вдень і що це означає для України

Київ заявив про готовність до взаємного мораторію на далекобійні удари. Президент Володимир Зеленський підтримав ініціативу, озвучену раніше Дональдом Трампом, наголосивши, що відповідь буде дзеркальною — лише якщо Москва так само припинить обстріли цивільних об'єктів. Водночас експерти вказують, що перемир'я потрібне й самій Росії: через українські дронові атаки в країні набирає обертів бензинова криза.

Попри це, удари не припиняються. За півтора місяця зафіксовано три тисячі безпілотників, і хоча інтенсивність дещо знизилася порівняно з попередніми тижнями, росіяни продовжують запускати дрони по українських містах. За однією з версій експертів, причина спаду — вичерпання запасів. Водночас змінилася сама тактика: тепер удари завдають не лише вночі, а й посеред дня, а цілями стають АЗС, потяги, логістичні центри, дороги, житлові будинки та підприємства. Перед комбінованими чи балістичними ударами спершу хвилями летять швидкісні дрони — щоб виснажити українську ППО і психологічно тиснути на людей.

Логіка протистояння змінилася разом із технологіями. Перші «Шахеди», що з'явилися над Україною ще 2022 року, мали бензинові двигуни, летіли низько й повільно — і досить швидко отримали протидію у вигляді мобільних вогневих груп. Наприкінці 2024-го з'явилися дрони-перехоплювачі, і показник збиття сягнув чи не 100% навіть проти нічних роїв. Тепер більшість «Шахедів» — реактивні: вони швидші, підіймаються вище й тому здатні оминати перехоплювачів навіть у світлий час доби. За словами військового експерта, майора ЗСУ Андрія Ткачука, нові реактивні дрони оснащують системами донаведення, а ГУР уже фіксувало встановлення на них мінікомп'ютерів для супутникового зв'язку: «Шукають різні варіанти, як зробити ефективно».

Масштаби виробництва теж показові. За останній місяць ворог використав три тисячі реактивних «Шахедів», каже радник Президента Сергій Флеш, і запасу таких дронів Росія не має. «Щодня ми знаходимо уламки дронів, виготовлених буквально напередодні. Тобто йдеться не про накопичений запас», — розповів радник президента України Сергій Бескрестнов. Виготовлення реактивного безпілотника коштує Росії в кілька разів дорожче за звичайний «Шахед» на бензиновому двигуні, тож, на думку аналітиків, його виробництво б'є по російській економіці не менш болісно, ніж українські далекобійні дрони по нафтопереробних заводах. До того ж завдяки українській ППО більшість російських дронів до цілей не долітає.

«Якби долітало усі 100%, вибачте, вже б були значно інші результати. Ви бачите, відсоток збиття доволі великий на сьогоднішній день, але ті 10% чи 20% все ж таки долітають. Працюють різні засоби. Зокрема, винищувальна авіація, це літаки F-16, літаки „Міраж“, наземна протиповітряна оборона, зенітні ракетні комплекси малого та середнього радіусу дії, ПЗРК, мобільні вогневі групи», — розповідає речник ПС Юрій Ігнат.

Українські розробники вже мають чотири рішення проти реактивних дронів, про що два тижні тому говорив міністр оборони Євген Хмара. На його думку, нині ключове завдання — протестувати нові перехоплювачі та масштабувати їхнє виробництво. Тож ідеться не лише про зміну тактики ворога, а й про те, наскільки швидко Україна здатна відповісти на неї технологічно — від цього залежить і безпека міст, і темп подальших переговорів про припинення ударів.