Балтійські країни не змінили оцінку загрози після візиту глави ЦРУ в Москву

У Таллінні та Ризі відреагували на поїздку керівника американської розвідки до російської столиці, яка відбулася 25 серпня. За словами міністра закордонних справ Естонії Маргуса Цахкна, цей візит не став чимось винятковим — американські представники й раніше, від початку повномасштабної війни Росії проти України, підтримували контакти з російською стороною.

Естонський дипломат наголосив, що загрозу з боку Росії та можливі провокації проти НАТО слід сприймати серйозно. «Загрозу з боку Росії та можливі провокації проти НАТО слід сприймати серйозно. Ми маємо залишатися пильними, але оцінка загрози з боку Естонії не змінилася», — заявив Цахкна. Він уточнив, що ймовірність прямого військового нападу залишається низькою, однак зберігається ризик гібридних дій, зокрема диверсій, кібератак та інших провокацій.

Президент Латвії Едгар Рінкевичс також підтвердив, що рівень військової загрози для його країни залишається незмінним. Він зазначив, що ризик прямого вторгнення Росії наразі оцінюється як низький, а латвійські силові структури, Національні збройні сили та союзники по НАТО вживають заходів для протидії таким загрозам. Окремо президент Латвії наголосив на важливості підтримки партнерів, зокрема США, у зміцненні безпеки Балтійського регіону.

Візит Джона Реткліффа до Москви, за даними обізнаних джерел, мав на меті попередити Росію про недопустимість нападу на країни НАТО. Американські чиновники висловлювали стурбованість тим, що російське керівництво, опинившись у скрутному становищі в Україні та під внутрішнім тиском, може спробувати атакувати, ймовірно, Балтію. Сам президент США Дональд Трамп назвав цей візит «напіврутинним» і спростував припущення, що він був пов’язаний із погрозами Росії на адресу Британії.

Після повернення до Вашингтона Реткліфф разом із міністром оборони Пітом Гегсетом та головою Об'єднаного комітету начальників штабів генералом Деном Кейном відвідав Білий дім.

Таким чином, балтійські столиці демонструють стриману позицію: вони не вбачають підстав для підвищення рівня загрози, але й не схильні применшувати ризики, пов’язані з діями Росії на східному фланзі НАТО.