Москва кликала Буданова: які ризики стояли за пропозицією РФ

·737 слівредакція
Москва кликала Буданова: які ризики стояли за пропозицією РФ

Росія після женевського раунду переговорів запропонувала українській делегації на чолі з Кирилом Будановим продовжити консультації у Москві. Такий крок міг би відкрити шлях до зустрічі з Путіним, однак для очільника Офісу президента, якого РФ оголосила в розшук, це було пов'язано з очевидними загрозами.

Пропозиція пролунала після завершення лютневого раунду мирних переговорів 2026 року. Російська сторона запросила українських представників прилетіти до столиці РФ, щоб продовжити діалог, а одним із можливих бонусів називали особисту зустріч із Володимиром Путіним. Втім, для Буданова візит до Москви був би вкрай ризикованим: Росія ще з часів його керівництва Головним управлінням розвідки внесла його до списку осіб, яких звинувачує у тероризмі. Тож поїздка могла завершитися арештом або іншими серйозними наслідками.

Сам Буданов не відкидав такого розвитку подій, якщо це могло б наблизити завершення війни на прийнятних для України умовах. «Я готовий до будь-якого кроку, який завершить війну», — цитують його слова. Однак візит так і не відбувся, а переговорний процес невдовзі фактично зупинився.

За словами Буданова, консультації можуть відновитися вже до кінця вересня — після парламентських виборів у Росії та за кілька тижнів до проміжних виборів у США. Очікується, що новий етап розпочнеться з візиту до Києва спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа та зятя Трампа Джареда Кушнера. Обидва вже бували в Москві, але до України досі не приїжджали, попри офіційні запрошення.

Буданов наголосив, що навіть активний переговорний процес не означає появи довіри між сторонами, адже під час війни вона неможлива. Водночас, за його словами, обидві сторони розуміють: війна не може тривати вічно, тож пошук рішення неминучий. Він також підтвердив, що протягом війни зберігалися неформальні контакти — зокрема, з керівником російської військової розвідки Ігорем Костюковим, із яким спілкувався ще з 2022 року в межах домовленостей про зерновий коридор, а також із засновником ПВК «Вагнер» Євгеном Пригожиним — розмови тривали до його заколоту 2023 року.

Ключовими невирішеними питаннями мирного плану, скороченого з 20 пунктів до двох, залишаються управління окупованою Росією Запорізькою АЕС та контроль над частиною Донбасу, яка перебуває під владою України. На переговорах в Абу-Дабі обговорювалися різні моделі післявоєнного управління цими територіями — від залучення приватних військових підрядників до створення спільних адміністрацій. Буданов, за його словами, радив президенту Зеленському не погоджуватися на жоден компроміс, який дозволив би Росії встановити свій прапор над українськими територіями, адже це означало б передачу Москві того, чого вона не змогла досягти силою.

Попри можливе відновлення переговорів у вересні, швидкого припинення вогню очікувати не варто. Буданов оцінює, що умови для цього сформуються не раніше весни, а перед тим Росія, ймовірно, спробує провести чергову зимову кампанію масованих ударів. «Переговори рано чи пізно до чогось приведуть. Не можна воювати все життя», — резюмує він.

Читайте також