Чому Кремль конфісковує майно після атак на Ozon: зв'язок із Путіним

Атаки на логістичні хаби Ozon наприкінці серпня збіглися з рішенням Кремля, яке дозволяє вилучати активи підприємств, якщо влада вважає їхній захист від повітряних загроз недостатнім. Указ, підписаний 24 серпня, поширюється на об'єкти транспортної та логістичної інфраструктури, що фактично відкриває шлях до передачі таких активів під тимчасовий державний контроль.

За даними розслідування, 34% акцій Ozon контролюються через ланцюжок фірм, пов'язаних із бізнесменом Геннадієм Тимченком, якого вважають наближеним до Володимира Путіна. Угоду з викупу пакету в інвестфонду Baring Vostok, оцінену приблизно у 38 млрд рублів, було проведено через низку позик, а джерелом коштів, імовірно, виступила компанія «Дельта», що належить Тимченку. Формальним власником акцій названо інвестора Олександра Чачаву, однак у розслідуванні стверджується, що реальним бенефіціаром може бути саме оточення президента РФ.

Документи, які вивчили журналісти, вказують на участь у купівлі людей, пов'язаних із родинним колом Путіна, зокрема з фірмами його племінника Михайла Шеломова та матері жінки, яку називають позашлюбною дочкою президента, Світлани Кривоногих. Сам Тимченко фігурує в попередніх розслідуваннях як особа, що фінансувала будівництво палацу в Геленджику та покривала значні витрати родини Путіна.

Хронологія подій свідчить: 22 серпня дрони вперше вдарили по складу Ozon у Чапаєвську, 23 серпня — в Оренбурзі, а в ніч на 24 серпня атаковано об'єкти в Дагестані, Адигеї, Краснодарському та Ставропольському краях. Того ж дня Путін підписав указ про можливість вилучення майна. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що удари по логістичних хабах нібито не впливають на ситуацію на фронті, однак сам факт указу свідчить про чутливість цих об'єктів для російської влади.

Підсумовуючи, можна сказати: рішення про конфіскацію майна виглядає не лише як реакція на військові загрози, а й як інструмент, що дозволяє Кремлю посилити контроль над активами, які можуть бути пов'язані з найближчим оточенням президента. Це створює прецедент, за якого держава зможе легітимізувати вилучення бізнесу під приводом безпеки.