Чому Путін знову заговорив про мир: аналіз ситуації

Український журналіст Віталій Портніков вважає, що зміна позиції Кремля пов'язана не з закликами Вашингтона, а з тиском з боку Китаю та Індії. Ці країни, які є ключовими енергетичними партнерами Росії, на саміті ШОС у Бішкеку дали зрозуміти Путіну, що війна має завершитися.

За словами Портнікова, Москва не може ігнорувати думку Пекіна та Делі, адже вони фактично фінансують російську економіку через закупівлю енергоносіїв. Тому заяви про «мирні ініціативи» — це спроба Путіна зберегти обличчя перед союзниками, а не реальний крок до припинення вогню.

Однак справжнім каталізатором миру, на думку експерта, можуть стати лише успішні дії ЗСУ. Чим потужнішими будуть удари по російських нафтопереробних заводах, портах та оборонних підприємствах, тим швидше бажання Путіна говорити про переговори переросте у справжню готовність до компромісу.

Показово, що 1 вересня Путін назвав заяви Зеленського про небезпеку для російського неба «державним тероризмом» і заявив, що з терористами не розмовляє. Вже за два дні він заявив, що саме Росія та Україна мають домовитися про завершення війни, а Китай готовий сприяти мирному процесу.

Війна, за прогнозами Портнікова, триватиме навіть після можливої зміни влади в Кремлі, адже російські еліти майже одностайно підтримують агресію. Тому ключовим фактором залишається не риторика, а спроможність України примусити ворога до миру силою.