Балтія на межі: чому НАТО не бачить прямої загрози, але готується до гібридних атак

·1205 слівредакція
Балтія на межі: чому НАТО не бачить прямої загрози, але готується до гібридних атак

Попри численні попередження про можливий наступ Росії на східний фланг НАТО, розвідки країн Балтії не фіксують ознак підготовки до прямого військового вторгнення. Натомість головною небезпекою вважають гібридні провокації, саботаж і кібератаки, які Москва вже активно застосовує.

У серпні директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив рідкісний візит до Москви, метою якого, за даними ЗМІ, було застерегти Кремль від нападу на країни Балтії. Це сталося на тлі повідомлень про можливі провокації Росії проти Альянсу, що викликало занепокоєння в європейських столицях. Водночас офіційні особи в Ризі та Таллінні запевняють, що безпосередньої військової загрози для їхніх країн зараз немає.

Міністерство оборони Латвії наголошує, що Росія не ухвалила політичного рішення про ескалацію до прямої конфронтації з НАТО. Однак Кремль продовжує розробляти сценарії, що передбачають саботаж, кібератаки та провокації на кордонах. Естонські військові додають, що РФ залишається довгостроковою екзистенційною загрозою, а її висока толерантність до ризику може призвести до прорахунків. Вони вважають, що нинішня мета Москви — розколоти підтримку України та посіяти паніку в Європі.

Показовим прикладом гібридної війни став інцидент у Лейпцигу, де 4 серпня біля українського вантажного літака виявили дрон із вибухівкою. Німеччина офіційно звинуватила Росію та закрила її консульство в Бонні й культурний центр у Берліні. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала це нападом на території ЄС, пообіцявши не лишити його без відповіді. За даними Міжнародного центру з протидії тероризму, від початку вторгнення в Україну Росія організувала в Європі щонайменше 189 атак і диверсій, а реальна кількість може бути значно більшою.

Війна в Україні значно обмежує можливості Кремля для нових авантюр. Близько 80% новобранців спрямовують на поповнення втрат на фронті, а мілітаризація економіки призвела до серйозного дефіциту бюджету. У НАТО вважають малоймовірним напад на Європу в короткостроковій перспективі, оскільки Кремль розуміє, що відповідь Альянсу буде нищівною через дію статті 5. Тим часом країни Балтії посилюють оборону: Естонія інвестує понад 5% ВВП, а Латвія будує укріплення на східному кордоні та переймає досвід України.

Таким чином, пряме вторгнення Росії в НАТО найближчим часом виглядає малоймовірним, однак гібридні атаки — від диверсій на кшталт лейпцизької до кібератак і міграційного тиску — залишаються реальною загрозою. Москва випробовує єдність Заходу на міцність, і від скоординованої відповіді союзників залежить, чи вдасться стримати її апетити.

Читайте також