CNN, Politico і MS NOW судяться з адміністрацією Трампа через заборону доступу до Білого дому

CNN, Politico і MS NOW подали позов проти адміністрації президента США Дональда Трампа. Приводом стало те, що 19 вересня журналістів цих трьох редакцій не пропустили на територію Білого дому, а їхні постійні пресперепустки вилучили. Медіа наполягають: покарання пов'язане зі змістом їхніх матеріалів, а отже, порушує Першу поправку до Конституції США, яка гарантує свободу слова й преси.

Позов адресовано федеральному окружному суду округу Колумбія. За інформацією CNN, невідкладні слухання можуть призначити вже цього тижня. Для самих редакцій ідеться не лише про повернення перепусток: ідеться про те, чи може влада вибірково визначати, хто з журналістів має фізичний доступ до місця, де ухвалюються ключові рішення. Без такого доступу висвітлення роботи адміністрації неминуче спирається на офіційні повідомлення, а не на власне спостереження.

Сам Трамп раніше звинувачував CNN, MS NOW і Politico у поширенні «фейкових новин» і заявляв, що не хоче бачити їхніх представників у Білому домі. Він також припускав, що обмеження можуть поширити й на інші медіа. CNN назвала заборону незаконним посяганням на конституційне право журналістів працювати без втручання влади. MS NOW і Politico заявили, що захищатимуть свої права за Першою поправкою і продовжать висвітлювати діяльність адміністрації.

Це не перший подібний конфлікт. У лютому 2025 року доступу до окремих президентських заходів позбавили журналістів Associated Press — після того, як агентство відмовилося називати Мексиканську затоку «Американською». AP подало до суду на трьох посадовців адміністрації, і у квітні федеральний суд зобов'язав владу відновити доступ. Окремо Білий дім змінив порядок формування президентського прес-пулу, узявши на себе визначення того, які медіа потраплять на частину заходів. А в липні 2025 року The Wall Street Journal відсторонили від участі в прес-пулі під час поїздки Трампа до Шотландії — після публікації матеріалу про Джеффрі Епштейна.

Для американської преси ці епізоди складаються в ширшу картину: доступ до Білого дому дедалі більше залежить від рішень самої адміністрації, а не від усталених редакційних процедур. Якщо суд стане на бік медіа, це підтвердить, що вибіркові обмеження доступу є формою тиску на редакційну політику і потребують вагомого юридичного обґрунтування. Якщо ж адміністрація виграє, у влади з'явиться ширший простір самостійно вирішувати, кого пускати до президента. Для громадськості різниця практична: чим менше журналістів мають прямий доступ, тим вужчим стає коло незалежних джерел про те, що насправді відбувається у владі.