Росія витратить майже $2 млрд на виставки про "досягнення" Путіна

Ідеться про мережу майданчиків, яку розбудовують по всій країні на основі передвиборчої виставки-форуму "Россия", відкритої 2023 року на ВДНГ. Після її завершення Путін доручив створити на цій базі національний центр "Россия" в Москві та мережу регіональних філій. За даними джерела, що працювало в оргкомітеті заходу, виставку задумав внутрішньополітичний блок Кремля як складову передвиборчої кампанії 2024 року. На неї у 2023–2024 роках із федерального й московського бюджетів, а також коштів регіонів, міністерств і держструктур пішло щонайменше 17,8 млрд рублів (приблизно $211,4 млн).

За задумом організаторів, виставка мала на тлі ностальгії за СРСР показати, якою стала Росія за чверть століття. Ключовими експонатами стали інтерактивні стенди — павільйони російських регіонів та окупованих територій України. На заході, який згодом зробили постійним, регулярно розповідають про успіхи російської економіки, користь санкцій та успішне імпортозаміщення, а в експозиції постійно трапляються цитати Путіна.

Столична частина проєкту теж змінює локації: спершу виставка символічно розташувалася на ВДНГ, потім національний центр перенесли до "Експоцентру" поруч із "Москва-Сіті". Тепер на його місці планують звести величезну нову будівлю з мультимедійними фасадами й дахом, а також "найбільшим у світі оглядовим амфітеатром на 10 тис. осіб". Московський проєкт обійдеться бюджету щонайменше у 114 млрд рублів, із яких 80 млрд становитиме вартість самої будівлі. Площа перевищить 200 тис. м², а завершити будівництво планують 2029 року — за рік до чергових президентських виборів.

Загальна сума витрат на демонстрацію "досягнень" часів Путіна охоплює виставку-форум "Россия", московський центр і філії у Владивостоці, Красноярську, Ханти-Мансійську, Рязані, Калініграді та анексованому Севастополі. Вартість уже запланованих філій ще в семи регіонах Росії поки не розкривали.

Отже, йдеться не про разову іміджеву акцію, а про довгострокову інфраструктурну програму, розраховану на роки вперед і прив'язану до виборчих циклів. Для російського бюджету це означає багатомільярдні видатки на пропаганду, а для регіонів — додаткове навантаження й водночас залежність від центру, який визначає, як саме розповідати про їхній розвиток.