Дві умови, за яких Путін може зупинити війну: аналіз

Приклад із Курильськими островами, які Росія окупувала після Другої світової війни, показує: без визнання суверенітету та відмови від територій мирна угода неможлива. Японія досі не підписала мирний договір із Росією саме через це. Аналогічно, за чинного режиму в Москві Україна не може розраховувати на мир, адже Конституція забороняє відмову від територій.

Оскільки повноцінний мирний договір недосяжний, дипломатія може запропонувати лише тимчасове перемир'я, як у випадку з Кореєю або Кіпром. Однак Росія від самого початку повномасштабного вторгнення відкидає навіть такий варіант. Це підтвердив і Лавров, заявивши, що війна закінчиться лише тоді, коли Росія «відстоїть свою правду».

Таким чином, до зміни влади в Москві війна офіційно не завершиться. Путіна можуть зупинити лише два сценарії: він вирішить, що цілі вже досягнуті, або зрозуміє, що ресурсів для їх досягнення більше немає. Адміністрація США намагається реалізувати перший сценарій, пропонуючи Кремлю бонуси — від зняття санкцій до визнання анексії Криму. Натомість Україна та Європа тиснуть на другий фактор, зупиняючи ворога на фронті та завдаючи ударів по території РФ.

Проблема в тому, що обидва сценарії залежать від суб'єктивного сприйняття Путіна, який вважає знищення української державності своєю історичною місією. Водночас Росія дедалі більше виснажується у протистоянні з Європою, і її ресурси не безмежні. Лавров фактично визнав, що навіть у разі «перемоги» Росія не уявляє, як житиме далі. Отже, справжній стимул зупинити війну з'явиться лише тоді, коли Кремль перестане вважати власну катастрофу успіхом.