Енергетичне перемир'я: що стоїть за зустріччю Трампа і Зеленського

Зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Нью-Йорку 22 вересня стала центральною подією тижня для української дипломатії. Напередодні Зеленський провів розмову з головою ЦРУ Джоном Реткліффом в аеропорту в Ірландії, а вже в США зустрівся з Еммануелем Макроном. За словами французького президента, ключовою темою переговорів має стати саме енергетичне перемир'я — поряд із мораторієм у Чорному морі. Макрон також повідомив, що Франція готує контракт на постачання радарів і передачу перехоплювачів для зміцнення української протиповітряної оборони, а Зеленський провів зустрічі з американськими конгресменами, де було підготовлено до підписання нову угоду "Drone Deal".

Суть розбіжності проста: Вашингтон домагається припинення українських ударів по російських нафтопереробних заводах, щоб стримати ціни на дизельне пальне. Київ наполягає на зустрічних зобов'язаннях Москви — припиненні атак на українську енергетику та гарантіях безпеки морських перевезень. Політолог Олег Постернак вважає, що імпульс, який з'явився після візиту Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа до Москви, тепер потрібно перетворити на конкретні домовленості на рівні глав держав. Теоретично наступним кроком міг би стати тристоронній формат уже в жовтні — але організувати такий саміт буде вкрай складно, і українська сторона публічно про нього поки не говорить.

За оцінкою Постернака, у швидкому результаті зацікавлений і сам Трамп: перед виборами до Конгресу йому потрібен бодай один відчутний зовнішньополітичний успіх. "Трампу потрібно продемонструвати хоч якусь перемогу на тлі іранського конфлікту, що постійно тліє, та армійської кризи", — зазначає експерт. Водночас він наголошує: навіть якщо домовленість буде досягнута зараз або на початку жовтня, триматися вона буде рівно до листопада. "Путін зробить цей подарунок Трампу. Ніщо не заважатиме йому зірвати це перемир'я в листопаді й завдати серйозного удару по українській енергетичній інфраструктурі перед зимою", — підкреслює політолог.

Інший політолог, Руслан Бортник, звертає увагу на внутрішньополітичний контекст США: на тлі виборчої кампанії ціни на дизельне паливо сягнули рекордних показників, тож питання ударів по НПЗ для Трампа є принциповим. За його словами, Москва навряд чи погодиться просто обміняти відмову Києва від ударів по заводах на припинення атак на українську енергетику — ситуація могла б змінитися лише за додаткових стимулів, наприклад тимчасового скасування значної частини санкцій на період перемир'я. Якщо ж Вашингтон обмежиться вимогою до обох сторін одночасно припинити удари, шанси на домовленість залишаться вкрай низькими — Бортник оцінює їх не вище 50%. Він також не виключає, що Трамп тиснутиме на Київ припиненням військової допомоги чи передачі розвідувальних даних, якщо вважатиме, що Україна має поступитися без зустрічних кроків Росії.

Для України ж питання не лише дипломатичне. Енергетичне перемир'я без гарантій, переліку заборонених об'єктів і механізмів моніторингу ризикує виявитися тимчасовим — і, за прогнозами експертів, протриматися лише до виборів до Конгресу США. А зрив домовленості перед зимою означав би новий тиск на енергосистему саме тоді, коли вона найбільш уразлива.