Зустріч Зеленського і Трампа: чому Києву варто готуватися до тиску, а не до прориву

·206 слівредакція
Зустріч Зеленського і Трампа: чому Києву варто готуватися до тиску, а не до прориву

Переговори на полях Генасамблеї ООН обіцяють бути складними, але вирішальних поступок від України очікувати не варто — у Вашингтона бракує реальних важелів.

Про майбутню розмову двох президентів висловився політолог Максим Несвітайлов. За його оцінкою, Київ давно втратив ілюзії щодо характеру комунікації з Білим домом, тож головне завдання цих переговорів — не допустити погіршення ситуації.

Ключове питання — чим саме Сполучені Штати можуть аргументувати свої вимоги. Як зазначає експерт, вагомих важелів у Вашингтона немає: він неспроможний ані гарантувати припинення російських обстрілів, ані запровадити справді жорсткі санкції проти покупців російської нафти. Відтак тиск на українську владу має радше політичний, ніж практичний характер.

Найімовірніше, йдеться про спробу схилити Україну до припинення ударів по російських нафтопереробних заводах. «Я думаю, що Трамп буде намагатись вмовити чи натиснути на Зеленського, щоб Україна припинила бити по російських НПЗ. Можуть бути і погрози, і тиск, і вмовляння», — наводить слова політолога джерело. Водночас компенсувати таку відмову Вашингтону нічим: запасів ракет для систем Patriot, які можна було б запропонувати натомість, недостатньо.

Що це означає для України практично? По-перше, розмова буде непростою, але не настільки, щоб її боятися. По-друге, серйозних позитивних зрушень за підсумками зустрічі очікувати не варто — радше йтиметься про збереження поточної конфігурації відносин. По-третє, тиск на Київ з боку Вашингтона залишатиметься обмеженим саме через брак інструментів впливу, а не через особливу прихильність до української позиції.

Контекст додає ще один вимір. За наявною інформацією, Трамп наполягатиме на енергетичному перемир'ї. Українська сторона раніше заявляла про готовність до такого кроку, але за умови, що Росія припинить удари по енергетичній інфраструктурі. Кремль, зі свого боку, наміру зупинятися не демонструє.

Отже, зустріч у Нью-Йорку варто сприймати не як момент для проривів, а як черговий етап складної дипломатичної роботи. Головний результат, на який варто розраховувати, — збереження позицій і уникнення гіршого сценарію.

Читайте також