Тиждень в ООН: що означає для України головна дипломатична сцена року

До Нью-Йорка з'їжджаються представники майже 130 держав на рівні глав держав і урядів. Президент України Володимир Зеленський, як очікується, використає цей тиждень, щоб посилити міжнародну підтримку Києва перед новим зимовим періодом. За оцінками дипломатів, ідеться не лише про військову допомогу, а й про збереження уваги світу до українського питання на тлі інших криз.

Саме цих інших криз цього року багато. Поряд з Україною на порядку денному — загострення на Близькому Сході, продовольча безпека, вартість енергоносіїв і ризики, пов'язані зі штучним інтелектом. Президент США Дональд Трамп виступить з трибуни другий рік поспіль, і від його позиції багато в чому залежить, як звучатимуть українські аргументи. Трамп неодноразово висловлював роздратування через відсутність поступу в завершенні війни, хоча саме це оголосив одним зі своїх пріоритетів після початку другого терміну в січні 2025 року. Цього місяця він розмовляв із Владіміром Путіним, а чи буде окрема зустріч із Зеленським у Нью-Йорку — наразі невідомо.

Структурна проблема залишається незмінною: Рада Безпеки ООН не може ухвалити рішення, здатне зупинити війну, адже Росія є її постійним членом із правом вето. Тож українське питання дедалі більше переміщується з залів Радбезу в ширший контекст — двосторонніх переговорів, тиску союзників і глобальних економічних наслідків. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш окремо наголосив на впливі війни на українських цивільних, а також на продовольчу безпеку та ціни на енергію. За його словами, фактичне блокування судноплавства в Чорному морі створює серйозні проблеми, які накладаються на близькосхідну кризу. Він вважає за потрібне знайти механізм, який дозволив би безпечно вивозити через Чорне море український експорт, а також російські поставки продовольства, добрив та енергоносіїв.

Для звичайних людей ці дискусії мають цілком практичний вимір. Від того, чи вдасться зберегти морські маршрути, залежать ціни на зерно й добрива, а отже — вартість продуктів у багатьох країнах, зокрема в тих, де від імпорту залежить продовольча безпека. Для України ж ідеться про експортні надходження, від яких залежить стійкість економіки під час війни.

Паралельно ООН проходить через власну кризу довіри. Адміністрація Трампа скоротила американське фінансування організації та вивела США з низки її структур. Цього тижня Вашингтон сплатив 725 млн доларів внесків до регулярного бюджету, що дозволило уникнути втрати права голосу в Генеральній асамблеї, але борг США досі перевищує 1 млрд доларів, і вимоги скорочувати витрати та реформувати структури залишаються. Додатковий виклик — пошук наступника Гутерреша, чий термін завершується наприкінці 2026 року.

Показовим є й те, хто до Нью-Йорка не приїде. Лідер Китаю Сі Цзіньпін, який востаннє звертався до Генасамблеї у відеоформаті 2021 року, цього разу обмежиться особистими переговорами з Трампом у Вашингтоні. Це підживлює дискусії про те, чи залишається ООН центральним майданчиком для врегулювання найбільших криз. Рада Безпеки із 15 держав може провести окремі засідання щодо України, штучного інтелекту та Близького Сходу, а дипломати очікують і переговорів за участю арабських лідерів. Експерт International Crisis Group Річард Гован вважає, що ООН уже не в стані різкого падіння, як торік, але перебуває у затяжній кризі й ще довго працюватиме в умовах політичної та фінансової нестабільності.

Окремий сюжет тижня — штучний інтелект. Гутерреш назвав його однією з ключових тем і закликав країни, які перебувають на передньому краї технологічної гонки, створити спільні обмеження та правила, щоб не допустити неконтрольованої конкуренції, здатної призвести до глобальної катастрофи. Ще 2023 року ООН створила консультативний орган із питань ШІ за участю представників бізнесу, урядів і наукової спільноти.

На полях заходу можливі й інші зустрічі. Глава МЗС Росії Сєргєй Лавров може провести переговори з держсекретарем США Марко Рубіо: речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що така зустріч опрацьовується, хоча остаточних домовленостей немає, і що війна проти України стане однією з ключових тем переговорів Лаврова. Президент Палестини Махмуд Аббас виступить дистанційно після того, як США знову відмовили йому у візі: відповідну резолюцію підтримали 152 країни, три були проти, ще чотири утрималися. Документ також дозволяє Аббасу та іншим високопоставленим палестинським представникам протягом року брати участь у заходах ООН по відеозв'язку, якщо вони не зможуть приїхати до США.

Підсумок тижня для України залежатиме не від самих промов, а від того, чи вдасться перетворити слова на конкретні рішення: збереження морського експорту, підтримку напередодні зими та утримання уваги світу. Водночас тиждень в ООН покаже, наскільки організація, затиснута між фінансовими проблемами, вето в Радбезі та конкуренцією інших майданчиків, ще здатна впливати на перебіг великих конфліктів.