Кадрові зміни в Україні: аналіз наслідків для суспільства та влади

Кадрові перестановки останнього тижня в Україні, зокрема призначення нового прем'єр-міністра, головнокомандувача ЗСУ та запропонована кандидатура на посаду міністра оборони, засвідчили спробу влади вийти з кризи, яку вона ж і спровокувала. Авторитетний прем'єр, якого підтримала навіть опозиція, та оновлений склад уряду загалом не викликають серйозних запитань, за винятком призначення М. Калашника на посаду міністра з питань відновлення, інфраструктури та транспорту. Раніше до його роботи на посаді голови Київської ОВА були претензії.

Зміна головнокомандувача ЗСУ, хоч і назріла, супроводжується ризиками. Новий головком М. Драпатий отримав багато позитивних авансів, але експерти застерігають: при невдачах, які неминучі у війні, він зіткнеться з критикою та звинуваченнями. Зокрема, суспільство може вимагати скасування мобілізації та реформування ТЦК, попри те, що Росія готує масову мобілізацію восени. Відповідальність за ці питання покладатимуть на головкома та міністра оборони, хоча інші органи влади часто залишаються осторонь.

Ключовою проблемою залишається відсутність комунікації між владою та громадянами. Президент, здається, вперше зіткнувся з тим, що люди не готові беззаперечно виконувати забаганки. Це призвело до гарячкових перестановок, створення штучних посад та затягування з призначенням посла у США. Особливе занепокоєння викликає ситуація з міністром оборони: зміна очільника цього відомства кожні пів року у воєнний час є абсурдною, адже навіть для розуміння проблем у такому складному міністерстві потрібен час.

Окрему увагу варто звернути на зростання популярності окремих політиків на тлі зниження довіри до президента. Згідно з дослідженням центру «Рейтинг» від 20-21 липня, рівень довіри до В. Залужного, який вже понад два роки перебуває за кордоном, залишається найвищим — 70%. Водночас довіра до Федорова, якого в червні не знали 43% українців, зросла до 65%, а впізнаваність — до 82%, що вивело його на друге місце після Залужного. Президент опустився на четверту сходинку з 59% довіри, пропустивши вперед Буданова (62%).

Ці дані свідчать про те, що українці схильні покладати надії на нових «месій», не аналізуючи всієї складності ситуації. Культ навколо Федорова, як і раніше навколо Ющенка чи Тимошенко, може бути небезпечним. Суспільство легко вірить у прості рішення, як-от заміна людей на роботів на фронті, але важко сприймає реальність, де армійська реформа має фінансування лише до серпня. Історія показує, що любов українців швидкоплинна, і «чортик з табакерки» може вискочити несподівано.