«Чорні списки» ФСБ: у РФ тиснуть науковців, які виступали проти війни

За даними, які наводить T-invariant, практика витіснення нелояльних співробітників набула системного характеру. Науковців і викладачів масово викликають на співбесіди представники силових органів, а керівництво установ відмовляється укладати з ними нові контракти, посилаючись на потрапляння до так званих «чорних списків». Найбільш помітно це проявляється в Санкт-Петербурзькому державному університеті, де за безпековий напрям відповідає колишній очільник місцевого центру «Е». Аналогічні випадки фіксують у Європейському університеті, а також у педагогічних вишах Москви й Петербурга. У деяких закладах ці переліки називають «світлофором».

Формальні приводи для включення до списків виглядають буденними. Серед них — підпис під відкритим антивоєнним листом науковців, який зібрав понад 8,5 тисячі підписів, давня реєстрація на сайті «Умное голосование», підтримка правозахисних організацій або дописи з антивоєнними заявами в соцмережах. У 2026 році ФСБ поновила допити підписантів того самого листа, погрожуючи їм кримінальним переслідуванням і дисциплінарними стягненнями. Звільнені фахівці розповідають, що єдиними умовами для виключення зі списків силовики називали публічну співпрацю з владою, донати до фонду «Защитники Отечества» або відкликання власних підписів під зверненнями.

Така політика має довготривалі наслідки не лише для окремих людей, а й для самої російської науки. Втрата дослідників, які не готові публічно підтримувати владу, звужує кадрову базу вишів і підриває довіру до академічного середовища. Водночас механізм «списків» перетворює лояльність на неформальну умову роботи: достатньо одного підпису чи давньої реєстрації, щоб опинитися під тиском. Для решти співробітників це створює атмосферу самоконтролю та обережності, коли публічні висловлювання стають ризиком.

Історія з тиском на науковців вписується в ширшу картину використання силовиками важелів впливу на людей. Показовим є випадок українського волонтера та підприємця з Маріуполя Михайла Пуришева, який заявив, що ФСБ шантажувала його 18-річним сином, який перебуває на території РФ. За словами волонтера, від нього вимагали співпраці та погрожували сину, після чого він вирішив сам вирушити до Росії, щоб спробувати його врятувати. Представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими зазначали, що російські спецслужби часто починають із пропозиції допомоги чи інформації про рідну людину, а згодом переходять до тиску та шантажу. В обмін на обіцянки допомогти близьким українців можуть змушувати фотографувати певні об'єкти, передавати відомості про військові підрозділи або виконувати інші завдання.

Отже, «чорні списки» у російських вишах — це не лише кадрове питання. Це інструмент, який через страх і залежність змушує науковців обирати між роботою та власними переконаннями, а заразом демонструє, наскільки тісно силові методи вплетені в повсякденне життя в Росії.