Карпати як енергопостачальник для ЄС: що стоїть за заявою Зеленського

·273 слівредакція
Карпати як енергопостачальник для ЄС: що стоїть за заявою Зеленського

На форумі «Карпатська інтеграційна ініціатива» Володимир Зеленський окреслив нову роль Карпатського макрорегіону — не транзитної території, а постачальника енергії для Євросоюзу. За цим стоїть конкретний інвестиційний портфель і новий формат співпраці восьми країн.

Під час міжнародного економічного форуму «Карпатська інтеграційна ініціатива» президент Володимир Зеленський заявив, що Карпатський макрорегіон уперше постає як єдиний ринок із єдиним інвестиційним портфелем. До підписання підготовлено понад 50 угод на загальну суму більш як €1 млрд. «І це лише початок», — сказав глава держави.

Приблизно половина цього портфеля припадає саме на енергетику. Серед пріоритетів Зеленський назвав сонячну та вітрову генерацію, системи накопичення електроенергії, нові інтерконектори, а також використання великих підземних газосховищ. Окремо пропонується створити Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 ГВт.

Для людей у регіоні це означає передусім зміну економічного профілю території. Якщо заявлені проєкти справді реалізують, Карпати перестануть бути переважно транзитною ланкою на шляху енергоносіїв і почнуть заробляти на власному виробництві та зберіганні енергії. Це робочі місця, надходження до місцевих бюджетів і поштовх для суміжних галузей — будівництва, логістики, обслуговування інфраструктури. Водночас масштабні енергооб'єкти зазвичай потребують узгодження земельних питань, підключення до мереж і екологічних оцінок, тож швидкість втілення залежатиме від якості цієї підготовки, а не лише від підписаних угод.

Ширший контекст — безпековий. «Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном. І це прямо підтримує європейську мету енергетичної незалежності від Росії», — наголосив президент. У цій логіці регіональна кооперація працює на спільну мету ЄС — зменшити залежність від російських енергоносіїв, а Україна отримує не лише інвестиції, а й міцнішу позицію в європейських енергетичних ланцюгах.

Інституційною рамкою для цього має стати «Карпатська вісімка» (C8) — новий формат регіональної співпраці, створений за ініціативою України. До нього увійшли Україна, Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, Румунія, Австрія та Сербія. Формат покликаний посилити співпрацю держав Карпатського регіону у сферах безпеки, економіки, енергетики, транспорту, логістики, інфраструктури та розвитку прикордонних територій. Перший саміт C8 відбувається 18–20 вересня 2026 року в Буковелі на Івано-Франківщині, і саме в його економічній частині планують укласти інвестиційні та торговельні угоди орієнтовно на €1 млрд.

Отже, заява про Карпати як постачальника енергії для Європи — це не лише декларація, а спроба прив'язати регіон до конкретного інвестиційного та інституційного механізму. Наскільки вона перетвориться на реальні потужності, залежатиме від того, чи вдасться перевести підготовлені угоди в будівництво, підключення та стабільну роботу енергосистеми.

Читайте також