Карпатська вісімка зібрала 95 проєктів на 40 мільярдів євро: що це змінить

Про запуск такого формату оголосив президент Володимир Зеленський на міжнародному економічному форумі «Карпатська інтеграційна ініціатива». За його словами, йдеться про 95 проєктів, які вісім країн регіону вперше зібрали в один портфель, а не просувають поодинці.

«Уперше Карпатський макрорегіон презентує себе як єдиний ринок із єдиним інвестиційним портфелем. Також сьогодні до підписання підготовлено більше 50 угод на суму понад мільярд євро. І це лише початок», — зазначив глава держави.

Захід зібрав майже 1400 учасників, серед яких понад 500 представників бізнесу. Такий склад важливий: ідеться не лише про політичні декларації, а про конкретні домовленості між компаніями, які визначатимуть, чи перетворяться заявлені суми на реальні робочі місця й податки в регіоні.

Структура портфеля охоплює транспорт, логістику, переробну та промислову галузі. Але ключова ставка зроблена на енергетику — близько половини всіх проєктів. Серед них Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 гігавата, сонячна генерація, системи накопичення енергії, нові інтерконектори та використання великих підземних газосховищ.

«Близько половини портфеля припадає на енергетику, і це може стати одним з основних внесків Карпат для Європи. Сонячна та вітрова енергетика. Накопичення енергії. Нові інтерконектори. Наші великі підземні газосховища», — підкреслив Зеленський.

Що це означає на практиці. Досі Карпати в європейській енергетичній картині сприймали переважно як маршрут, яким газ іде зі сходу на захід. Якщо заявлені проєкти вдасться реалізувати, регіон отримає власну генерацію та інфраструктуру зберігання, а отже — зможе продавати не транзит, а енергію. Для мешканців це передусім питання інвестицій в місцеву економіку, нових виробництв і надходжень до бюджетів. Для країни загалом — крок до глибшої інтеграції з європейським ринком і зменшення залежності від імпорту.

Політичний вимір теж очевидний. Президент прямо пов’язав ці проєкти з метою Європи відмовитися від російських енергоресурсів: «І це прямо підтримує європейську мету енергетичної незалежності від Росії». Це вписує Україну в ширшу стратегію ЄС, де вона виступає не прохачем, а постачальником рішень.

Окремо варто зважати на новий формат співпраці — Карпатську вісімку (C8). Якщо він закріпиться на рівні Євросоюзу, це дасть регіону постійний майданчик для узгодження спільних проєктів, а не разові саміти. Питання лишається в тому, наскільки швидко підписані угоди перейдуть у будівництво — саме від цього залежатиме, чи стане заявлений мільярд першою цеглиною великої регіональної економіки.