Конфлікт СБУ та ГУР: що означає перестрілка в Києві для владної вертикалі

Події кінця серпня — початку вересня стали кульмінацією давнього протистояння між двома ключовими спецслужбами країни. Спершу співробітники СБУ викрали у Києві заступника командира Російського добровольчого корпусу (РДК), який входить до структури ГУР МО. Сам Каплунов описує це як "викрадення в чистому вигляді": його запхали в автомобіль, у кайданках і з зав'язаними очима доправили до невідомого об'єкта, де тримали прикутим. За його словами, метою була дискредитація командування ГУР, зокрема через звинувачення у зв'язках із ФСБ.

Наступного дня сталася сама перестрілка в Дніпровському районі столиці між бійцями ГУР та оперативниками СБУ. Офіційно СБУ заявила про запобігання теракту, який нібито готувала ФСБ, та про збройний напад на свою слідчу групу. Офіс генпрокурора підтвердив, що розпочато розслідування за фактом посягання на життя правоохоронців. У відповідь командир спецпідрозділу ГУР "Тимур" стверджує, що його людей без попередження обстріляли, коли вони не чинили опору, і висловлює сподівання на неупереджене розслідування ДБР та ОГПУ.

Коріння конфлікту сягає 2022 року, коли співробітники СБУ ліквідували агента ГУР Дениса Кірєєва. Саме тоді виникла напруга між очільником ГУР Кирилом Будановим та контррозвідкою СБУ, яку тоді очолював Олександр Поклад. Відтоді Поклад стрімко пішов угору: став заступником голови СБУ, потім першим заступником, а в липні 2026-го — виконувачем обов'язків голови відомства. Натомість Буданов, переїхавши в Офіс президента, фактично втратив прямий контроль над ГУР. Таким чином, нинішні події є не лише інституційним, а й особистим протистоянням двох генералів.

Показовою є реакція Володимира Зеленського. Його заява про те, що стріляти в Україні можна лише в окупантів, виглядає радше формальним засудженням, аніж реальним важелем впливу. Президент переклав розгляд справи на ДБР та генпрокурора, фактично визнавши, що не контролює ситуацію. Це підтверджує тезу про те, що державна монополія на легітимне насильство розмивається: СБУ діє власними методами, не озираючись на верховного головнокомандувача. У підсумку конфлікт зміцнює позиції Поклада, який може забезпечити президенту позаправові інструменти впливу, і послаблює Буданова, що апелює до закону з позиції слабшої сторони.