Кремль забирає активи Auchan, Nestle та Leroy Merlin: що це змінює

Згідно з документом, під управління акціонерного товариства «Л.Е.В. Менеджмент» примусово переходять російські активи харчового гіганта Nestle та торговельної мережі Auchan. Ця ж структура отримала контроль над активами логістичних операторів FM Logistics і Bati Logistics, а також ТОВ «Ле Монлід» — колишньої мережі «Леруа Мерлен».

За даними російських реєстрів, «Л.Е.В. Менеджмент» зареєстрували в Москві лише в жовтні 2024 року. Гендиректором вказано Андрія Краюшкіна, інформації про реальних бенефіціарів немає, а комерційної діяльності компанія не вела. Тобто йдеться про типову фіктивну структуру, створену під конкретну мету.

Масштаб втрат для кожної з компаній різний. Nestle працює в Росії з 1994 року і має там шість виробничих майданчиків; у 2021-му сукупний виторг чотирьох основних російських юридичних осіб сягнув майже 30 млрд рублів. Після початку повномасштабного вторгнення компанія скоротила діяльність — призупинила інвестиційну програму, відмовилася від реклами та продажу частини брендів, але з ринку не пішла. Auchan присутній у Росії з 2002 року, має близько 230 магазинів у 100 містах, а його російська юрособа «Ашан» майже повністю належить французькій Sogepar. Leroy Merlin вийшла на ринок у 2004-му; після зміни власницької структури мережа працює під назвою «Лемана ПРО» і налічує 112 магазинів, 11 дарксторів та шість розподільчих центрів. У грудні 2023 року 99,99% російської юрособи «Ле Монлид» перейшли до компанії з ОАЕ Scenari Holding LP, тоді як французька група Adeo зберегла міноритарну частку.

Для України ця історія має цілком практичний вимір. Вона показує, що розрахунок на поступовий вихід або «тихе» згортання бізнесу в Росії не рятує від конфіскації: активи забирають у тих, хто залишився, незалежно від того, наскільки обережно вони поводилися. Це сигнал і для компаній, які досі працюють на російському ринку, і для тих, хто розглядає можливість повернення. Крім того, передача активів під контроль непрозорої московської структури фактично означає, що доходи від них далі наповнюватимуть російський бюджет — тобто фінансуватимуть ту саму війну, проти якої ці компанії формально дистанціювалися.

Підсумок: Кремль узаконив вилучення активів трьох міжнародних мереж на свою користь. Для бізнесу це остаточний аргумент, що «залишитися, але зменшити присутність» більше не працює, а для України — ще один привід наполягати на повному виході компаній з російського ринку.