Трамп оголосив про безстрокову угоду щодо безпеки Гренландії: що це означає

Дональд Трамп 18 вересня повідомив у Truth Social, що США уклали з Данією та Гренландією безстрокову угоду про безпеку арктичного острова. За його словами, Вашингтон «назавжди» отримає повну можливість робити в Гренландії все, що потрібно для її захисту та власної безпеки, а розбудова військової присутності почнеться негайно. Американський лідер також заявив, що жоден супротивник США не зможе мати на острові базу, військову присутність чи робити «чутливі інвестиції» без письмового дозволу Вашингтона.

Ключова прогалина в цій заяві — відсутність тексту самої угоди. Трамп згадує, що його адміністрація працювала з представниками Данії та Гренландії, але не називає, хто саме має підписати документ. Він також стверджує, що домовленість «не коштуватиме США нічого», і називає себе першим президентом за понад сто років, який остаточно розв'язав це питання. Без оприлюдненого тексту неможливо оцінити ні юридичну силу цих домовленостей, ні те, як вони співвідносяться з чинними зобов'язаннями Данії в межах НАТО.

Для мешканців Гренландії така заява означає передусім невизначеність. Острів має власний уряд, і саме він разом із Копенгагеном визначає, які безпекові рішення ухвалюються на його території. Раніше прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголошував, що пов'язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги, а його попередник Муте Егеде у відповідь на перші заяви Трампа підкреслював, що Гренландія не продається. Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен застерігала: якщо США вторгнуться на острів, це означатиме кінець НАТО.

Контекст цих заяв формувався поступово. Наприкінці 2024 року Трамп назвав контроль над Гренландією «абсолютною необхідністю» для національної безпеки США, у січні 2025-го припускав військовий чи економічний тиск і закликав до «приєднання» острова. Згодом у Давосі він запевнив, що сили застосовувати не буде, а 29 січня з'явилася інформація про початок переговорів щодо нової рамкової угоди. На полях саміту НАТО в Анкарі Трамп знову говорив, що хотів би контролювати Гренландію, визнаючи, що це зашкодило б стосункам із союзниками. На міжнародному рівні Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія спільно наголосили, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО, а голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року повідомив про додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту острова.

Підсумок: поки що йдеться про політичну заяву, а не про оприлюднений міжнародний договір. Для України та її союзників важливий інший вимір — чи не послабить ця історія єдність НАТО, від якої залежить і підтримка Києва. Якщо суперечка про Гренландію переросте в довготривалу напругу між Вашингтоном і Копенгагеном, це може відволікти ресурси й увагу Альянсу від інших загроз.