Зустріч Зеленського і Трампа: чому вона стала можливою саме зараз

У неділю ввечері Володимир Зеленський повідомив, що домовився з Дональдом Трампом про зустріч у Нью-Йорку і що вона може багато змінити. Ще в суботу українського президента не було в переліку двосторонніх зустрічей американського лідера на полях Генасамблеї, хоча Трамп перебуває в місті менш ніж дві доби. Поява цього рядка у графіку — сигнал про те, скільки коштує така зустріч стороні, яка на неї погоджується.

Напередодні розмови Україна вдарила по Московському НПЗ. Зеленський цього не приховував і сам перелічив засоби ураження: «Фламінго», «Пелікан», «Паляниця», «Лютий» та ще близько півдесятка назв — усе власного виробництва. Тиждень тому Трамп на власному гольф-полі просив українського президента не бити по російському дизелю, бо в Америці дорожчає пальне. Удар по Москві все одно відбувся, а зустріч після цього не зникла — навпаки, з'явилася.

Причина в тому, що далекобійність, якою накрили НПЗ, є українською: її не потрібно узгоджувати з партнерами, і зупинити її можна лише проханням. Паралельно на Лиманському напрямку Третій армійський корпус Білецького завершив другий етап операції «Вівальді» — за власними даними, йдеться про 125 квадратних кілометрів і кілька населених пунктів. Кушнер минулого тижня в Києві сам визнав, що територіальні позиції сторін залежать від динаміки на фронті. Це означає, що лінію, намальовану в Москві, тепер можна рухати назад.

Для Трампа ж складається незручна арифметика. Запровадити мита проти покупців російської нафти — підняти ціни на американських заправках за шість тижнів до виборів у Конгрес, тому підписання закону Грема і його застосування розведені в часі. Передати перехоплювачі проти балістики — віддати дефіцитний товар, на який є охочі і в інших театрах. Натомість єдине прохання до Києва — припинити удари по дизелю — означає здати саме той важіль, який і зробив розмову з Україною важливою.

Тож зустріч, де всі ці пункти складаються в одну таблицю, — це розмова, у якій доведеться відповідати конкретно, а не загалом про мир. Чи Білий дім свідомо тягне з двосторонньою зустріччю, чи це звичайна протокольна затримка, із відкритих даних не видно. Але висновок від цього не залежить: вага України в Нью-Йорку створюється не в Нью-Йорку, а на Лиманському напрямку і на російських НПЗ. Наш найсильніший козир і головний предмет американських прохань — це одне й те саме.