Після «виборів» у Росії: що насправді означає курс Путіна на ескалацію

Голосування в Росії в авторитарній системі виконує не стільки електоральну, скільки символічну функцію: воно має засвідчити вірність населення керівнику держави. Чим вищий оголошений результат, тим активніше влада подає його як підтвердження власної легітимності. Для Путіна це передусім інструмент, щоб говорити про нібито суспільну підтримку продовження війни, хоч наскільки це відповідає реальності — питання окреме.

У системі, де рішення про війну ухвалює фактично одна людина, такі цифри працюють як підтвердження правильності її курсу. Інакше кажучи, вони переконують не суспільство, а самого Путіна. Звідси й образ, який він, вочевидь, хоче залишити по собі: «великий лідер веде країну до перемоги, а народ його підтримує». Але фінал цієї історії, за його логікою, має бути масштабним — і захоплення одного міста після п'яти років війни для такого фіналу замало.

Тому ключове питання після голосування звучить так: що далі й де межа, за яку Путін не готовий заходити? Від початку повномасштабного вторгнення він щоразу обирає загострення, а не деескалацію. Відсутність великих успіхів на фронті часто трактують як проблему для Кремля, проте його мета ширша за контроль над окремими територіями: бойові дії — лише один з інструментів тиску на Україну. Розрахунок полягає в тому, що Україна втомиться від опору й погодиться на російські умови.

Водночас ескалація дедалі більше працює в обидва боки. Україна частіше завдає ударів по російських тилах, що створює економічні труднощі й робить війну відчутнішою для самих росіян. Підтримка з боку США не припиняється, а пристосовується до нових умов: нещодавно було погоджено пакет військової допомоги на 2,68 мільярда доларів, продовжує працювати формат «Рамштайн», розвиваються спільні оборонні проєкти, зокрема FrankenSAM, та співпраця українських і американських виробників. Чим довше триває війна, тим вищою стає її ціна для Росії.

Отже, хоч голосування й дало Путіну привід говорити про «суспільну підтримку», подальший хід війни залежить не лише від Кремля. Багато важить стійкість України — військових і людей у тилу — та послідовність союзників. Головне тут не змінилося: війна закінчиться тоді, коли Росія більше не матиме можливості її продовжувати, і ключову роль у цьому відіграє українська армія.