Сибіга: блокада Чорного моря — частина плану РФ тиснути на Європу міграцією

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга вважає, що російське керівництво свідомо домагається зростання міграції до Європи, блокуючи український експорт через Чорне море. Про це він написав у соцмережі Х, зазначаючи, що наслідки такої політики відчують не лише європейці, а й країни Африки, Близького Сходу та Азії.

За логікою Сибіги, голод і дефіцит продовольства штовхають людей до переміщення, і саме на це розраховує Москва. «Путін робить ставку на те, що голод і нестача продовольства можуть спричинити приплив мігрантів. Саме цього він і домагається, особливо напередодні виборів у країнах-членах ЄС наступного року. Путін знає, що міграція – одне з найгостріших і найбільш суперечливих питань у європейських передвиборчих кампаніях, особливо після того, як він побачив, наскільки ефективно пов’язані з Росією мережі експлуатували нещодавню кризу в Сеуті», — наводить його слова пресслужба.

Для України це означає, що боротьба за свободу судноплавства перетворюється з суто економічного питання на безпекове — і для самої країни, і для її партнерів. Якщо морський коридор не працюватиме, аграрний сектор втрачатиме валютні надходження, а світові ринки — українське зерно. Відповідно, зростатиме й тиск на європейську політику: тема міграції, яка й без того є чутливою, ставатиме ще вибуховішою під час виборчих кампаній.

Сибіга переконаний, що Москва задіюватиме не лише морську блокаду. Серед інших важелів він називає режим Лукашенка в Білорусі. Міністр також окреслив мету таких дій: створити напруженість, посіяти розбрат, підживити радикальні антиєвропейські рухи та зрештою послабити підтримку України з боку Європи. «Саме тому підтримка експорту сільськогосподарської продукції з України та відновлення свободи судноплавства в Чорному морі мають стратегічне та життєво важливе значення як для Європейського Союзу, так і для всієї міжнародної спільноти», — наголосив він.

Із цього випливає конкретний порядок дій, який пропонує глава МЗС: якнайшвидше забезпечити безперебійне комерційне судноплавство з українських портів, напрацювати альтернативні маршрути й механізми перевезення вантажів через ЄС та максимально підтримати українських аграріїв. Окремим пріоритетом він називає спільну загальноєвропейську стратегію протидії російським кампаніям дезінформації, втручання та маніпуляцій, додаючи, що Україна готова поділитися своїм досвідом.

Контекст підтверджує серйозність ситуації. Наприкінці липня судна перестали заходити до українських портів через погіршення безпеки, а президент Володимир Зеленський попереджав, що тиск на морський коридор посилюватиметься. На початку серпня Міністерство аграрної політики звернулося до Єврокомісії з проханням про 220 млн євро безповоротної підтримки для компенсації відсотків за кредитами малих і середніх агровиробників. У Брюсселі натомість заявили, що допомога надаватиметься в межах уже наявних механізмів.

Отже, йдеться не просто про зерно чи морські перевезення. Йдеться про те, чи зможе Європа зберегти єдність перед обличчям свідомо створеної кризи — продовольчої, міграційної та політичної водночас.